«Нинішній формат – це прохідний двір»: Шацьких, Кучер, Вернидуб і Кравець дали прогноз на ЧС-2026

У четвер, 11 червня, у Мехіко стартує чемпіонат світу-2026, який відкриватиме матч Мексики проти збірної ПАР. Вперше в історії мундіалю на турнірі зіграють понад 100 поєдинків, адже участь у турнірі візьмуть 48 національних команд.

Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський про фаворитів, можливі розчарування та потенційних зірок чемпіонату світу в Мексиці, Канаді та США поговорив з відомими людьми гри мільйонів:

• Максимом ШАЦЬКИХ (ексфорвард Динамо та збірної Узбекистану);
• Олександром КУЧЕРОМ (ексзахисник Шахтаря і збірної України);
• Юрієм ВЕРНИДУБОМ (екстренером Зорі та Кривбасу, який нині очолює Нефтчі Баку);
• Артемом КРАВЦЕМ (екснападником Динамо та збірної України).

 «Є передчуття, що до фіналу дійде Португалія, а можливо, навіть Нідерланди»

– За кого особисто вболіватимете на цьому мундіалі і хто, на вашу думку, має найбільше шансів здобути Кубок світу?

ШАЦЬКИХ: Звичайно, що вболіватиму я за свою рідну збірну Узбекистану, для якої цей мундіаль буде першим в її історії. Серед фаворитів назву Іспанію та Францію. Однак, думаю, що трофей заберуть саме іспанці. Це навіть не тому, що вони чинні чемпіони Європи, ні, просто мені дуже подобається їхній сучасний стиль гри. Та й гравці там надзвичайно майстерні.

КУЧЕР: Насправді визначитися важко. Будемо вболівати насамперед за красивий та якісний футбол, адже глядачам завжди хочеться яскравого видовища. Що ж до фаворитів, то через збільшення кількості учасників лідери, скоріш за все, входитимуть в турнір поступово – через матчі групового етапу і аж до стадії стикових поєдинків. На папері є очевидні фаворити та аутсайдери: дві команди з групи виходять напряму, а далі додаються ще вісім найкращих збірних, що посядуть треті місця.

Хоча не виключено, що хтось стартує потужно з перших турів, адже загальний рівень команд помітно відрізняється. Якщо називати конкретні імена, то головні претенденти незмінні: Франція, Бразилія, Аргентина, Португалія та Іспанія. Це традиційно сильні колективи, які завжди вважаються фаворитами, і цей чемпіонат не стане винятком.

Можливо, певну перевагу матимуть латиноамериканські збірні, адже їм легше в плані часового поясу. Різниця в часі відчутна, до того ж турнір приймають три країни – Мексика, Канада та США, а це величезні відстані й постійні перельоти. Фактор відновлення тут відіграватиме колосальну роль, і все це командам доведеться враховувати. Тож буде надзвичайно цікаво спостерігати, як усе минатиме.

Олександр Кучер. Фото: Дніпро-1

ВЕРНИДУБ: Мені найбільше імпонують французи. На мою думку, в них зараз найсильніша збірна зібрана. Щодо інших, то іспанці – це цікава команда, де зібрано багато талановитої молоді. Ну, а аргентинці залишаються грізною силою у статусі чинних чемпіонів світу.

КРАВЕЦЬ: Особисто ні за кого не вболіватиму – просто дивитимуся цікавий футбол. Щодо фаворитів, то сказати зараз дуже складно. Якщо міркувати логічно, то за складом, звісно, відразу виділяються збірні Франції та Іспанії. Проте у мене є передчуття, що як мінімум до фіналу дійде збірна Португалії, а можливо, навіть і Нідерландів.

Португальці, попри сильний склад, ніколи не вважалися найголовнішими претендентами на титул. Але мені здається, що саме на цьому мундіалі вони зможуть поборотися за перемогу. Те ж саме стосується і нідерландців.

«Норвегія може увійти до четвірки найкращих, а Колумбія має серйозний потенціал»

– На минулому чемпіонаті світу всіх здивувала збірна Марокко, яка дійшла до півфіналу. Чи є зараз серед нетопових збірних команда, здатна так само «вистрілити» і дійти до пізніх стадій турніру?

ШАЦЬКИХ: Мені насправді складно судити, адже я давно не бачив ці збірні в ділі й не знаю, у якій вони зараз формі. Тому прогнозувати важко. Особливо це стосується південноамериканського регіону – за ними складно стежити через інший часовий пояс. Тож передбачити щось у цьому плані мені непросто.

КУЧЕР: Важко заздалегідь стверджувати, хто саме здатний на такий стрімкий стрибок. Звісно, хороші шанси на глибокі стадії мають ті ж Бразилія чи Аргентина, але вони й так є фаворитами за замовчуванням. Щодо інших названих команд: Нідерланди – це традиційно дуже сильна, потужна збірна. Колумбія також має серйозний потенціал. Насправді здивувати на цьому турнірі може кожен із них.

ВЕРНИДУБ: Мені подобається збірна Данії, непогано себе наприкінці відбору проявила Польща, яка нещодавно і програла нам (0:2). Однак цих команд на мундіалі не буде. А так... Знаєте, скандинавські збірні – чи то Швеція, чи Норвегія – завжди були непростими суперниками. Це міцні та цікаві команди. Тому чому б і ні? У них є хороші шанси.

Юрій Вернидуб. Фото: Нефтчі

КРАВЕЦЬ: Дуже імпонує мені збірна Норвегії. Якщо вони зберегли свій настрій та ігровий тонус після відбіркового циклу, де продемонстрували свою справжню силу, то мають усі шанси дійти плюс-мінус до півфіналу.

«Франція дійде максимум до півфіналу, Аргентина також може розчарувати»

– А чи є передчуття щодо грандів, які можуть не виправдати сподівань і провалитися – наприклад, не вийти з групи чи вилетіти на ранніх стадіях плей-оф?

ШАЦЬКИХ: Складно сказати, але сюрпризи, як і завжди, обов'язково будуть. Хтось, на кого взагалі не розраховують і не роблять ставок, стрибне вище голови й перевершить власні можливості. І навпаки – хтось із умовних фаворитів, скоріш за все, провалиться. Це звична історія як для чемпіонатів Європи, так і для світових першостей – несподіванки є завжди.

КУЧЕР: Оступитися може абсолютно будь-яка збірна, від цього ніхто не застрахований. Ми вже неодноразово бачили на таких великих форумах, як навіть визнані фаворити не виходили зі своїх груп. Якщо згадати хоча б кваліфікацію: та ж Італія знову не пробилася на чемпіонат світу, що стало величезним розчаруванням для всієї країни.

Або візьмемо Данію – дуже потужна команда, яка теж опинилася поза цим святом футболу. Пам'ятаєте, як у передостанньому турі з білорусами вони вигравали домашній матч, уже фактично бачили себе на Мундіалі, але зіграли внічию (2:2)? У підсумку поступилися конкурентам за очками й пішли у стикові матчі. Там розгромили Північну Македонію 4:0, а от у грі з чехами – за колосальної переваги (понад 70% володіння м'ячем та близько 35 ударів по воротах) – зрештою поступилися в серії пенальті (1:1, овертайми 1:1, по пенальті 1:3) й не пройшли далі.

ВЕРНИДУБ: Важко сказати, чесно кажучи, навіть не хочеться про це гадати. Мені здається, що кожна збірна, яка приїде на чемпіонат, буде дуже добре підготовлена і боротиметься за найвищі місця. Тому прогнозувати чийсь провал складно.

КРАВЕЦЬ: Якщо взяти чинного чемпіона, збірну Аргентини, то з групи вони вийдуть (там треба ще постаратися не вийти), але сумніваюся, що після цього зможуть зайти далеко – можуть розчарувати. Подібне бачення у мене, до речі, й щодо Франції. Зважаючи на те, скільки у них атакувальних зірок, поєднати їх на полі буде вкрай важко, адже грати повинні всі. Дідьє Дешам не те, щоб втомився, але, здається, частково втрачає контроль над цією історією із зірками французького футболу. Тому мій прогноз для Франції – максимум півфінал чи чвертьфінал, хоча за іменами вони, можливо, найбільші фаворити турніру.

На минулому чемпіонаті світу для Аргентини багато що склалося позитивно, а у футболі без удачі нікуди. Якщо ж говорити про Португалію зараз, то я не вважаю, що Кріштіану Роналду буде єдиним лідером команди на полі. Він є абсолютним авторитетом і лідером роздягальні (тут можна провести паралель з Андрієм Ярмоленком у збірній України), але в португальців є інші футболісти, які провели дуже сильні сезони і повинні брати відповідальність на себе.

В Аргентині я таких людей не бачу. Є Ліонель Мессі, для якого це, ймовірно, останній чемпіонат світу. Але він уже не зможе бути тим Мессі, що чотири роки тому, і тягнути збірну виключно на власних плечах. Далеко не топовий захист аргентинців – це теж дуже важлива історія, але головний тригер для мене саме в тому, що Мессі більше не зможе витягувати команду самотужки.

Артем Кравець. Фото: Динамо

«Можливо, Мессі чи Роналду й стануть найкращими бомбардирами ЧС-2026»

– Хто, на вашу думку, може стати найкращим бомбардиром турніру? Це буде хтось із молоді чи досвідчених гравців? Чи залежатиме від успіхів на мундіалі доля володаря «Золотого м’яча»?

ШАЦЬКИХ: У мене завжди один фаворит – це Ліонель Мессі. Звісно, він і досі творить дива в американській лізі, але тут усе ж таки збірна, чемпіонат світу... Йому буде важкувато, звісно. Тому, гадаю, варто звернути увагу на інших: Гаррі Кейн зараз непогано виглядає, якщо згадати його виступи в чемпіонаті Німеччини; Кіліан Мбаппе також може щось продемонструвати. Щодо Ерлінга Холанда, то в нього, на жаль, збірна не того рівня, аби він міг сповна розкрити свій потенціал і продемонструвати всі здібності. Тож, мабуть, хтось із цієї трійки й покаже найкращий результат.

Щодо «Золотого м’яча», то як показує практика, зазвичай головні претенденти грають у тій збірній, яка виграє чемпіонат світу. Напевно, саме там і варто шукати майбутнього володаря нагороди. Можливо, це буде хтось зі збірних Іспанії чи Франції. Це має бути хтось новенький і «свіжий».

КУЧЕР: О, це каверзне запитання. Погляньте самі: на турнірі досі присутні Ліонель Мессі та Кріштіану Роналду, є Кіліан Мбаппе. Це створює неймовірну інтригу. Мессі поїхав на чемпіонат уже повністю адаптованим до тамтешніх умов, він там виступає і почувається впевнено. За Кріштіану ми теж постійно стежимо через якісь відеофрагменти, трансляції. 

Найбільш захопливо те, що їхні шляхи на турнірі теоретично можуть перетнутися, скажімо, вже на стадії чвертьфіналу. Ми пам'ятаємо їхнє легендарне протистояння в Іспанії, запеклу конкуренцію в Лізі чемпіонів, а тепер знову побачимо їх на рівні Чемпіонату світу – за цими дуелями буде надзвичайно цікаво спостерігати. Можливо, що хтось із цього дуету знову забере нагороду чи стане найкращим бомбардиром. 

Звісно, не можна скидати з рахунків Мбаппе. Зараз також багато говорять про Усмана Дембеле та Майкла Олісе – це взагалі молода зірка, яка стрімко сходить. Вибір великий, адже команд і сильних виконавців побільшало. Вистрілити може будь-хто: той гравець, який з перших матчів спіймає кураж і відчує залізобетонну впевненість, спокійно може виграти золоту бутсу.

ВЕРНИДУБ: Теж непросте питання... Можливо, Усман Дембеле. Мені здається, що він на це заслуговує. Мені особисто дуже подобається цей футболіст. Олісе – також один із претендентів.

Щодо Ямаля, то він теж може вистрілити. Це дуже цікавий молодий футболіст. Так, останнім часом у нього, можливо, не все йшло ідеально, але я думаю, що це радше через молодість. Справлятися з таким шаленим тиском, який на нього звалився, неймовірно важко. Проте мені здається, що саме на чемпіонаті він здатен зібратися і показати, що є одним із найкращих.

КРАВЕЦЬ: Оскільки я вважаю Португалію головним претендентом на перемогу, то й «Золотий м'яч» має отримати Вітінья. Він провів неймовірний сезон у ПСЖ, був лідером команди та виграв усе, окрім Кубка Франції. Якщо португальці дійдуть до фіналу, він буде найбільшим фаворитом. Звісно, треба зважати і на те, хто виграв Лігу чемпіонів. Те, що Усман Дембеле вдруге поспіль виграє нагороду – малоймовірно.

Щодо Олісе – так, цей футболіст імпонує мені найбільше з усього атакувального потенціалу французів, і хотілося б бачити його серед претендентів. Але тут питання в тому, як далеко зайде Франція. Так, в останньому матчі вони перемогли 3:1, Олісе забив. Коли ти дивишся на склад: Дембеле, Дуе, Мбаппе, Олісе, Шеркі – це звучить потужно. Але коли в нападі одночасно грають чотири креативні футболісти, це надзвичайно важко збалансувати. Сучасний футбол змінився: не можна дозволити, щоб два-три гравці не відпрацьовували в захисті. 

Проти слабких команд це працює і закінчується розгромами, але проти рівних та тактично грамотних суперників Франції буде складно здобувати результат. Тому я ставлю на Вітінью, якщо Португалія зайде далеко. Або ж Олісе, якщо вистрілить Франція. Але знову ж таки, тут треба дивитися на сучасні тенденції...

Чемпіонат світу-2026. Колаж: SN

– А яка ігрова тенденція може найбільше проявитися на цьому чемпіонаті світу?

КРАВЕЦЬ: Найголовніша тенденція сучасності, яка підтверджується результатами, – це необхідність грати як єдиний механізм. Надзвичайно зросла роль тренерів: вони мають бути максимальними авторитетами, чиї вимоги не підлягають оскарженню. Це стосується клубів, але переноситься і на збірні. Не може авторитет гравця ставити під сумнів ідеї наставника. Подивіться на Луїса Енріке, Мікеля Артету, Пепа Гвардіолу – це тренери, які досягають успіху. У них немає незадоволених. Якщо ти чимось невдоволений – ідеш в іншу команду. 

А якщо брати нинішній Реал, де зіркові футболісти ставлять під питання тренерський талант Хабі Алонсо, то тут гравцям треба запитати самих себе про власне ставлення до футболу. Команди, які не відповідатимуть цим жорстким вимогам дисципліни, не досягнуть жодного успіху на мундіалі.

«У нинішньому форматі груповий етап мундіалю перетворюється на прохідний двір»

– І фінальне запитання. Цей турнір історичний: вперше зіграють 48 збірних, загалом відбудеться понад 100 матчів. На вашу думку, участь таких команд, як Кюрасао чи Кабо-Верде, – це позитив для футболу чи все ж таки перебір?

ШАЦЬКИХ: Тут погляд двоякий. Потрібно розуміти, що сучасний футбол уже давно перейшов у площину великого бізнесу: це трансляції, реклама, величезні прибутки – ми чудово розуміємо, куди й навіщо прагнуть УЄФА та ФІФА. З одного боку, така кількість збірних і матчів – це масштаб і нібито цікаво.

З іншого боку, ви абсолютно праві: за класичного формату у подібних команд не було б жодного шансу пробитися на мундіаль. Тепер же у них з'явилася така можливість, і деякі з них дійсно потрапили на турнір. Що ж, час покаже. Проте мені б дуже не хотілося, щоб нівелювався сам статус змагань. 

На чемпіонаті світу мають збиратися найкращі збірні планети, аби доводити у безкомпромісній боротьбі, хто сильніший. Головне – уникнути прохідних матчів із розгромними рахунками на кшталт 5:0, які нікому не цікаві. Тому ставлення неоднозначне, але моя особиста думка: 48 команд – це все ж таки забагато.

Максим Шацьких. Фото: 1927.kiev.ua

КУЧЕР: Через таку кількість учасників матчі групового етапу на старті ризикують стати дещо поверхневими. Оскільки з групи виходить одразу три команди, деякі збірні почнуть завчасно прораховувати математику: «Так, цих ми обіграємо, тут заберемо свої очки», і заздалегідь розпишуть свій турнірний шлях. Через такий прагматизм ми можемо не побачити тієї безкомпромісної гри, на яку всі так чекають. Тому, можливо, розширювати турнір до такої кількості команд і не варто було.

Проте робити остаточні висновки зарано – усе покаже практика. Турнір стартує вже завтра, і ми побачимо все на власні очі: як проходитимуть матчі, як це виглядатиме візуально, і чи підійде командам цей новий графік та календар. Тільки тоді можна буде предметно давати оцінки.

ВЕРНИДУБ: Для популяризації спорту це абсолютно нормальне рішення. Так і має бути. Ви ж розумієте, не можуть на таких турнірах грати виключно зіркові збірні. Футбол повинен рухатися вперед і розвиватися, і ми бачимо, що він дійсно прогресує. Це стовідсотково цікавий формат. Подивимося, можливо, він усім сподобається. ФІФА постійно думає, як привернути ще більше уваги до футболу, щоб він і надалі залишався спортом номер один у світі.

КРАВЕЦЬ: Вважаю, що це перебір. Зрозуміло, що ФІФА керується бажанням допомогти цим країнам у розвитку футболу. Для них сам факт потрапляння на чемпіонат світу – це величезне свято і поштовх для регіону. Але з точки зору якості турніру це буде нецікаво.

Груповий етап мундіалю і так часто програвав чемпіонату Європи у плані конкуренції. Матчі між європейськими грандами та відвертими аутсайдерами – це гарантовані розгроми і жодного цікавого футбольного контенту. Якби квоту вже збільшували, то варто було б розширювати її для тих регіонів, де рівень команд найвищий – для Європи та Південної Америки. Це підвищило б загальну якість змагань. 

Можливо, варто було б змінити сам формат чемпіонату світу за прикладом нової Ліги чемпіонів, яка стала динамічнішою, на мій погляд. А в нинішньому вигляді груповий етап мундіалю просто перетвориться на прохідний двір для топ-збірних, які вирішуватимуть питання виходу малою кров'ю без жодних сенсацій.

🔥Читайте також: Групи смерті ЧС-2026 і темні конячки: хто з андердогів може вистрілити, як Марокко у 2022-му.