«Якщо у місті є футбол, то воно живе»: головний тренер ФК Нафтовик Антон Сікун – про Охтирку, війну та земляків

Переглядів 13549
Артур Валерко
Артур Валерко
6 голосів
«Якщо у місті є футбол, то воно живе»: головний тренер ФК Нафтовик Антон Сікун – про Охтирку, війну та земляків
ФК Нафтовик-Охтирка. Фото: ФК Нафтовик-Охтирка
«Як живеш, командо?». На «УФ» ‒ серія матеріалів про життя вітчизняних футбольних клубів, і на черзі – розповідь про ФК Нафтовик-Охтирка.

Свого часу Охтирка була відома завдяки футболу – Нафтовик ставав чемпіоном УРСР, діставався до 1/4 фіналу Кубка України та Вищої ліги чемпіонату України з футболу серед професіональних клубів. Але в 2022 році місто потрапило на передовиці видань всього світу через запеклі бої, а втрати та руйнування тут були настільки великими, що навіть Шахтар зіграв в одному з благодійних матчів із футболкою з написом Okhtyrka. 

Спортивну честь рідного міста захищає команда Нафтовик, яка в цьому сезоні є єдиним представником Сумщини на всеукраїнському рівні.

Довідка «УФ»

Нафтовик-Охтирка – на шостому місці східної Групи 2, всього на два очка відстаючи від зони плей-офф.

В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» головний тренер ФК Нафтовик-Охтирка Антон Сікун розповів про складний рік в історії його міста та команди.

«Охтирка ‒ Місто-герой України»

‒ Це був дуже складний рік для всієї України, та зокрема й для Охтирки. Як пережили його Нафтовик, стадіон і колектив футбольного клубу?

‒ От стадіон, слава Богу, практично не постраждав – вистояв, тільки вікна після вибухів повибивало, та це те, що можна виправити. А от місто Охтирка стало одним з перших, де почалися військові дії. Багато руйнувань, а найгірше – людських втрат принесла ця війна. Проте, зусиллями ЗСУ, зокрема 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», та територіальної оборони, наше місто вистояло й у підсумку здобуло почесну відзнаку Президента – Місто-герой України. 

‒ Як пережили страшні події 2022-го футболісти та тренери клубу?

‒ Рятувалися, хто як міг. Вивозили родини. Багато хто пережив бойові дії безпосередньо в Охтирці. До слова, серед спортивного активу нашого міста та краю є ті, хто пішов обороняти батьківщину. Ми ж, до речі, рік тому планомірно готувалися, провели вже кілька контрольних матчів. Ніхто б не повірив у те, що сталося 24 лютого 2022 року. Після початку повномасштабної фази війни все в спорті заморозилося – не до того було, Охтирка всі зусилля кинула на відновлення міста, щоб не допустити гуманітарної катастрофи та запустити всі служби.

Страшно було поглянути на наше місто, проте поступово поверталося в нього життя. І частина цього повернення до нормальних буднів – це футбол. Коли нам сказали, що команда в 2022 році буде грати, ми обдзвонили всіх футболістів – хтось лишався на місті, хтось евакуювався кудись на Західну Україну, проте більшість гравців висловила готовність виступити за Нафтовик у всіх змаганнях.

‒ Хто в цей момент підтримав клуб?

‒ Ті, хто весь час нас і підтримував ‒ народний депутат України Задорожній Микола Миколайович і міська рада Охтирки. Завдяки їм, ми змогли єдиними зі всієї Сумської області зіграти в 2022 році на всеукраїнському рівні.

«Наш 47-річний гравець у формі, якій би позаздрили 20-літні»

‒ Наскільки великими виявилися зміни в вашій команді?

‒ На жаль, не на всіх із награного раніше складу ми змогли задіяти. Були у нас, наприклад, кілька харківських гравців – Ємельянов Владислав, Якименко Роман і інші. Зважаючи на постійні обстріли їхнього міста, в них склалися так обставини, що хтось поїхав в інші області, хтось не зміг продовжувати займатися футболом. 

Натомість ми запросили кількох новачків ‒ воротар Денис Старченко, який чимало пограв серед професіоналів (Енергія з Нової Каховки, МФК Миколаїв, херсонський Кристал, черкаський Дніпро, кременчуцький Кремінь), прибув із глухівського Велетня, нападник Вадим Шаврін (Шахтар, Волинь, Олімпік) ‒ із миколаївської Вікторії, півзахисник Іван Биков (дубль Ворскли та Альянсу) - з Німеччини. Так вийшло, що досить талановитий півзахисник Владислав Тишинінов зі школою Арсеналу-Київ і ФК Маріуполь в рік війни опинився у нас в Охтирці – і після того, як друголіговий ФК Тростянець не вийшов на старт нового сезону, почав грати за нас. 

Дійсно, було складно стартувати після бойових дій, нівелювавши роботу на зборах, втративши кількох основних гравців – в тому числі, через травми. Чого вартий хоча б Лапін – провідний наш гравець, а пропустив більшу частину сезону в лазареті… Але, завдяки посиленню, яке шукали вже й після початку сезону, змогли вирівнятися і навіть за втраченими очками можемо замахнутися на плей-офф.

‒ Нафтовик задіяв найбільш вікового гравця в чемпіонаті. У сезоні 2022/23 продовжує виступати Руслан Табачун, який ще в 90-х пробував сили в Вищій лізі й багато пограв серед професіоналів. 47-річний нападник – це для екзотики, глядачів чи для реальної ігрової допомоги?

‒ Той, хто побачив би Руслана Миколайовича, не повірив би, що йому стільки років. Він регулярно займається в спортивному залі, тримає себе в формі, постійно живе футболом. Будучи в тренерському штабі команди, він допомагає команді на полі, адже його фізичний стан і статура – на заздрість 20-літнім.

«Гравець Нафтовика – серед переможців «народного відбору» клубу УПЛ»

‒ Чи вдалося провести в 2022 році обласні змагання на Сумщині?

‒ Так, вдалося. І ми виграли всі титули та трофеї – стали чемпіонами, володарями Кубка та Суперкубка області. Хоча сезон вдалося розпочати тільки в серпні, починаючи з суперкубкового матчу й до завершення обласних змагань було цікаво й досить важко. Тим більше, Нафтовик поєднував виступи в обласних змаганнях із чемпіонатом України – виходить, грали в трьох турнірах одночасно. 

‒ Після обласних змагань відчувався всеукраїнський рівень?

‒ Безперечно. Навіть більше скажу, в ці складні часи Група 2 навіть стала дещо сильнішою, ніж була. Прохідних матчів нема зовсім. Подивіться, на останньому місці Зірка – а в її складі Чичиков, Загальський, Травкін. До таких сильних команд, як Олімпія чи Мотор, додалися Штурм і Дружба. Молоді колективи Атлету та Локомотива – також не «подаруночок», це все команди, які борються, не здаються. Ми зіткнулися з тим, що в кожному турі боротьба серйозного рівня. 

Правда, в Нафтовика були свої труднощі. Ви знаєте, що наша Сумська область дуже постраждала від війни. У нас значні руйнування. Тому наша ОВА не давала дозвіл на проведення домашніх матчів в Охтирці. До нас побоювалися десь їхати, та й місцева влада вживала всіх заходів перестороги, щоб не постраждали люди. Ми навіть мали грати наші матчі в обласному центрі, але, так склалося, що в Сумах не провели жодного поєдинку. Сподіваємося, обставини не завадять нам відіграти всю ігрову програму сезону, в тому числі довгоочікувані по-справжньому домашні матчі. 

‒ Чи всіх, кого награли восени, зможете зберегти? Адже навіть клуби УПЛ цікавляться вашими гравцями…

‒ Це ви про Тишинінова. Раді за Влада – його приклад надихає й показує, що є шанси грати на вищому рівні. Молодець, що зважився, поїхав і виграв відбір у склад команди Вереса. Є у нас і інші гравці, які заслужили спробувати себе серед професіоналів. Той же Васильченко, який в Нафтовику ще в Першій лізі трішки пограв, а тепер є одним із найбільш результативних гравців команди й потрапив у символічну збірну півріччя.

«Всім нам приємно, що Шахтар вийшов проти Аяксу в футболці з написом Okhtyrka»

‒ Які плани на весняну частину сезону?

‒ Дуже вдячні нашому президенту М.М.Задорожньому, міській владі та ЗСУ за те, що можемо займатися зараз улюбленою справою. Маємо намір десь у другому тижні лютого розпочати підготовку. Поки визначаємося, чи буде змога взяти участь у якихось турнірах і поїздити на контрольні матчі – ми одні в області на всеукраїнському рівні, роз’їзди великі, а є ж комендантський час і фінансові затрати на участь у зимових турнірах. Тож, може бути, всі збори проведемо в Охтирці. 

Проте плануємо гарно підготуватися й постараємося бути гідними честі представляти Місто-герой Охтирку. Як-то кажуть, якщо у місті є футбол, то місто живе.

‒ Донецький Шахтар зіграв один із матчів у футболці з написом Okhtyrka. Вона вже у вашій колекції?

‒ Ні, на жаль, футболки такої не маємо, але дякуємо гранду вітчизняного футболу за те, що віддали шану місту Охтирка. Нам усім було приємно бачити фото та відео з того матчу. 

Нафтовик (Охтирка, Сумська область)

  • Рік заснування: 2020
  • Кольори клубу: чорно-біло-жовті
  • Стадіон: «Нафтовик» м. Охтирка (вміщує 5265 глядачів)
  • Керівництво та тренерський штаб: 

Почесний президент: Задорожній Микола Миколайович

Президент: Сікун Олександр Михайлович

Головний тренер: Сікун Антон Олександрович

Тренери: Табачун Руслан Миколайович, Бала Віталій Володимирович

Начальник команди: Олондарь Сергій Петрович

  • Досягнення ФК Нафтовик-Укрнафта та ФК Нафтовик-2:

Клуб виступав у Вищій/Прем’єр-Лізі України (1992р. – 12 місце; 2007/2008рр. – 15 місце).

Чвертьфіналіст Кубка України 2016/17.

Переможець Першої ліги 2007 року.

Переможець Групи «В» Другої ліги 2001 року.

Чемпіон УРСР серед КФК 1985 року.

Переможець української групи Другої ліги чемпіонату СРСР 1991 року.

Чемпіон Сумської області 2002, 2003, 2005, 2008, 2013 та 2022 років.

Володар Кубка Сумської області 1982, 1983, 1984, 2005, 2007, 2021 та 2022 років.

Володар Суперкубка Сумської області 2011 та 2022 років.

Володар Кубка голови Сумської обласної адміністрації 2001 та 2010 року.

  • Досягнення ФК Нафтовик-Охтирка:

Чемпіон Сумської області 2022 віце-чемпіон 2020, бронзовий призер 2021 року.

Володар Кубка Сумської області та 2022 років.

Володар Суперкубка Сумської області 2022 року.

  • Статистика виступів клубу в ААФУ:
Рік Місце І В Н П М'ячі О
Чемпіонат ААФУ 
2021/22 4 (із 10) 9 6 1 2 16:7 (+9) 19
2022/23 6 (із 8) 6 3 1 2 5:11 (‒6) 10
Всього   15 9 2 4 21:18 (+3) 29
Кубок ААФУ
2021/22 Не брали участі

* – Раніше в змаганнях брали участь Спартак і Нафтовик-2 (Охтирка).

  • Група 2 чемпіонату України серед аматорів 2022/23:
М   Команда  І В Н П Голи О
1 - Дружба (Мирівка, Київська область) 8 5 2 1 10:6 17
2 - Штурм (Іванків, Київська область) 8 5 1 2 14:4 16
3 - Локомотив (Київ) 8 4 1 3 9:4 13
4 ↑2 Атлет (Київ) 8 4 0 4 15:15 12
5 ↓1 Мотор (Запоріжжя) 8 4 0 4 7:5 12
6 ↓1 Нафтовик (Охтирка, Сумська обл.) 6 3 1 2 5:11 10
7 - Олімпія (Савинці, Полтавська обл.) 7 2 1 4 10:9 7
8 - Зірка (Кропивницький) 7 0 0 7 5:21 0