Ігор ЖУРАХІВСЬКИЙ: «Командне взаєморозуміння стало набагато кращим»

— Ігоре, з якими емоціями вчора (розмовляли у вівторок. — Є.Д.) взялися за роботу разом із молодіжною збірною?

— Найпозитивнішими. Тішить, що знову викликали. Зараз готуємося до найближчих матчів. Необхідно поліпшити становище в турнірній таб­лиці. Усе очевидно.

— Чи не відчуваєте в душі спустошення через три стартові поразки?

— Та ні. Потрібно рухатися далі.

— Розумію, що запитання радше до Ковальця, та все ж: відсутність Петряка — болісний удар?

— Авжеж! Іван набрав хорошу форму. Думаю, допоміг би нам у наступних поєдинках. Та, попри все, не думаю, що Петряк сильно засмутився із цього приводу. На відміну від нас.

— На тлі інших гравців, у вас не було проблем із ігровою практикою.

— Не забувайте, що останні матчі пропустив через ушкодження. Правда, вже тиждень тренуюся, повертаюся до звичних кондицій. У принципі, непогано почуваюся.

— Раніше говорили, що бракує зіграності. Чи вже зараз помітні покращення у цьому плані?

— На мою думку, командне взаєморозуміння стало набагато кращим. Думаю, все буде гаразд. Почали ліпше розуміти, яким буде наступний крок партнера. Познайомилися ближче.

— Також серед причин провалу називалися проблеми з результативними ударами. Чи був аналіз попередніх матчів? Уже зрозуміли, чого бракувало, щоби засмутити суперника?

— ?!

— Складне запитання, розумію.

— Попри все, будемо намагатися забити. Зараз уже відступати нікуди. Потрібно атакувати. Щось будемо думати з цього приводу. Маємо кілька днів для підготовки. Вочевидь, награватимемо певні тактики.

— Як гадаєте, варто змінити підхід чи далі гнути свою лінію?

— Це тренерам вирішувати. Наша справа — тренуватися, виконувати та грати, щоби реалізувати вказівки.

— Уже детально вивчали суперників: збірні Шотландії та Північної Ірландії?

— Так, подивилися матч шотландців. Отож усе в процесі.

— Які перші враження?

— Хороша, бойова команда. Типовий представник тих країв. Дії спрямовують на боротьбу та єдиноборства. До того ж, можуть похизуватися витривалістю.

— Чи погодитеся, що обидві збірні подібні між собою?

— Так, маєте слушність. Можливо, це нам допоможе в другому матчі. Поки розбираємо лише Шотландію. Після зустрічі із цим суперником візьмемося за ірландців.

— На ваш погляд, чи готова наша молодіжка до силового футболу?

— Думаю, готова. Багато хто грає на найвищому рівні. Із цим проблем не повинно виникнути. Хоча на всі запитання відповідь дадуть лише матчі.

— Спарений виїзд — добре чи погано?

— Добре. Не доведеться повертатися — туди й назад. Відстань між країнами незначна. Думаю, це плюс.

— Готові до тамтешнього клімату?

— Я ніколи там не бував, однак, гадаю, що готові. Тим паче погода — другорядний фактор, який однаковий для обох команд.

— Хіба такий клімат не сприятливіший для силового футболу, а не комбінаційного, до якого привчає Ковалець?

— Тут справа радше в якості поля.

— Зважаючи, що вперше будете у Великій Британії, чи маєте плани на вільний час? Що хочете побачити та відвідати?

— Іще ні. Про це не думав. Усі помисли пов’язані лише з матчами.

— Як вважаєте, чи маєте шанси на вихід із групи?

— Шанси є завжди, навіть коли їх немає. А якщо серйозно: звичайно, ще нічого не втрачено. Так, програли три матчі, непросте становище. Проте опускати руки не збираємося.

— Молодіжку в пресі вже серйозно не сприймають. Це додає мотивації — стулити пельки?

— Та з мотивацією проблем не буде. Усі налаштовані лише на позитивний результат. Ніхто навіть не думає, щоби грати упівсили. Усі приїхали в хорошому настрої, отож потрібно спрямувати цю енергію в правильне русло.

— Потенційні дві перемоги суттєво змінять ситуацію?

— Так, звичайно. У будь-якому випадку, це буде крок уперед.

— Невже не відчуваєте тиск на команду?

— Можливо, хіба мінімальний тиск. Хоча в колективі його немає. Однак варто забути попередні матчі й рухатися далі.

Євген ДЕМЯН.