мадридська битва за європу

Уже завтра, 24 травня, два футбольних гранди зі столиці Іспанії розіграють між собою головний клубний трофей Європи

Субота стане історичним днем у літописі світового футболу, та не лише тому, що відбудеться черговий фінал Ліги чемпіонів. Уперше за всю історію цього найпрестижнішого турніру у вирішальному матчі зійдуться дві команди з одного міста: на нас чекає мадридське дербі!

Шлях до фіналу

Обидва клуби подолали абсолютно різні стежки до фіналу. Якщо «Реал» із своїм зірковим складом трощив опонентів ледь не щораунду, то «Атлетико» крок за кроком, іноді з неймовірною інтригою, йшов до своєї мети.

Команда Карло Анчелотті вже встигла виграти в десяти попередніх матчах, включаючи поєдинки групового раунду. У своєму квартеті вони були на дві голови сильнішими за опонентів, вигравши із шести зустрічей п’ять, а ще одного разу зігравши внічию. На етапі плей-оф на «галактікос» чекало німецьке випробування: спочатку був утоптаний у газон гельзенкірхенський «Шальке», якого мадридці перемогли за сумою двох матчів — 9:2. Надалі був, мабуть, найтяжчий іспит для «вершкових» — двоматчева дуель із дортмундською «Боруссією». Здавалося, після крупної домашньої перемоги в першій зустрічі Роналду й компанія зможуть спокійно готуватись до півфіналу. Але матч-відповідь у Дортмунді перетворився для гостей на справжнє жахіття — підопічні Клоппа були за півкроку від тріумфу, не зумівши ліквідувати відставання в один гол. Отой поєдинок «Реал» таки програв, пройшовши все ж далі за кращою різницею забитих м’ячів. Дякувати мадридці, в першу чергу, мають Генріху Мхитаряну, який змарнував кілька чудових нагод, адже захист королівського клубу тоді виглядав ганебно — напівосновний склад дортмундців творив на полі все, що забажав. До того ж, та поразка стала першою й досі єдиною для команди Анчелотті в Лізі чемпіонів цього сезону. У півфіналі «Реал» сповна реабілітувався перед своїми вболівальниками, показово зумівши перемогти тоді чинного володаря трофея — «Баварію». І не просто перемогти, а вкотре — розгромно. Матч-відповідь у Мюнхені вболівальники обох команд пам’ятатимуть ще довго, але з різним присмаком. Тепер же королівський клуб стоїть на порозі чергового тріумфу — першого з 2002 року, коли мадридці востаннє грали у фіналі найпрестижнішого турніру.

Що стосується «Атлетико», то підопічні Діє­го Сімеоне є головними «ньюзмейкерами» цього сезону, не програвши ще жодного матчу у цьогорічному розіграші Ліги чемпіонів. Виграш чемпіонства ла ліги та можлива вікторія в історичному фіналі у суботу можуть зробити з аргентинського наставника «матрацників» справжнього ідола для місцевих фанатів. Хоча він уже є героєм для шанувальників «Атлетико», адже створити такий потужний колектив буквально за два сезони, не маючи при цьому тих фінансових можливостей, що в «Реала», та таких зіркових футболістів — це дорогого варте.

Власне, втілюватися мрія в життя для дона Дієго цього сезону почала з переконливого виступу на груповій стадії. Як і «галактікос», «Атлетико» здобув п’ять заслужених перемог у своїй групі, зігравши лише одного разу внічию. Раунд плей-оф команда зі столиці Іспанії пройшла доволі тонко — впевнена перемога над «Міланом» за сумою двох матчів у 1/8. У чвертьфіналі, зі скрипом, був подоланий бар’єр у вигляді «Барселони». Після нічиєї на «Камп Ноу», «матрацники» зуміли здобути вдома мінімальну перемогу. Бенефісом же (поки що) Сімеоне стало двоматчеве протистояння з неповторним Жозе Моуриньо та його «Челсі». За досить нуднуватої першої і «сухої» грі в Мадриді, «Атлетико» потім зумів узяти гору з крупним рахунком у Лондоні, зай­вий раз довівши, що рахуватись із силою цієї самобутньої команди доведеться кожному. Тепер для Сімеоне та компанії залишилася дещиця — один матч, який може перетворити цей сезон на «золотий» дубль.

Історія протистояння та сьогодення

Досить логічно, що напередодні гри багато вболівальників і експертів зазирають до архіву, щоби подивитися, на чиєму боці цифри у цьому двобої. За багаторічну історію протистоянь у внутрішньому чемпіонаті та націо­нальному кубку обидві команди між собою провели аж 194 зустрічі, в яких зафіксовано 102 перемоги «Реала», 46 нічиїх і 46 перемог на користь «Атлетико».

Зустрічалися клуби одного разу й у рамках єврокубків — це був півфінал Кубка європейських чемпіонів сезону-1958/1959. Тоді в першому поєдинку перемогу (завдяки голам Ектора Ріаля та Ференца Пушкаша) святкував «Реал». Щоправда, в матчі-відповіді сильнішими вже були «матрацники» — 1:0, автор забитого м’яча — Енріке Кольяр. За нічийного рахунку командам довелося перегравати, та знову вирішальне слово було за чарівником Пушкашом, який подарував своїй команді путівку у фінал (2:1). Наводимо всі фінали обох клубів.

Фінали «Реала»:

Сезон-1955/56: «Реал» — «Реймс» — 4:3

Сезон-1956/57: Реал» — «Фіорентина» —2:0

Сезон-1957/58: «Реал» — «Мілан» — 3:2

Сезон-1958/59: «Реал» — «Реймс» — 2:0

Сезон-1959/60: «Реал» — «Айнтрахт» — 7:3

Сезон-1961/62: «Бенфіка» — «Реал» — 5:3

Сезон-1963/64: «Інтернаціонале» — «Реал» — 3:1

Сезон-1965/66: «Реал» — «Партизан» — 2:1

Сезон-1980/81: «Ліверпуль» — «Реал» — 1:0

Сезон-1997/98: «Ювентус» — «Реал» — 0:1

Сезон-1999/00: «Реал» — «Валенсія» — 3:0

Сезон-2001/02: «Реал» — «Байєр» — 2:1

Фінали «Атлетико»:

Сезон-1973/1974: «Атлетико» — «Баварія» — 1:1 (перегравання — 0:4)

Не виключено також, що майбутній матч зможе розсудити лише серія післяматчевих пенальті. Поглянемо, яка з команд у ній вдаліша саме в єврокубках.

Серії пенальті «Реала» в турнірах УЄФА:

Сезон Ліги чемпіонів 2011/2012 рр., півфінал: 1:3 з «Баварією».

Сезон Кубка чемпіонів 1986/1987 рр., друге коло: 3:1 із «Ювентусом».

Сезон Кубка Кубків 1974/1975 рр., чвертьфінал: 5:6 із «Црвеною Звєздою».

Серії пенальті «Атлетико» в турнірах УЄФА:

Сезон Кубка УЄФА 1974/1975 рр., друге коло: 6:7 із «Дербі Каунті».

Сезон Кубка УЄФА 1989/1990 рр., перше коло: 1:3 з «Фіорентиною».

Сезон Кубка Інтертото 2004 р., фінал: 1:3 з «Вільярреалом».

Але повернімось до сьогодення.

Нині обидва клуби напередодні суботньої гри зіштовхнулися з деякими серйозними проб­лемами в кадровому плані. Якщо про відсутність центрального півзахисника «Реала» Хабі Алонсо (через перебір жовтих карток) було відомо давно, то можлива непоява двох суперзірок — Криштіану Роналду та Гарета Бейла через травми сприймалась як трагедія. Щоправда, сам дон Карло, а потім і кожен із гравців заявили, що вони таки відновились і зможуть зіграти у вирішальному матчі сезону. Прихильники «галактікос» можуть зітхнути з полегшенням. Водночас, центральний оборонець Пепе та форвард Карім Бензема, мабуть, пропустять цю зустріч через ушкодження, яких зазнали в минулих матчах.

Щодо «Атлетико», то тут справи у цьому плані значно гірші. Вочевидь, не зможе зіграти головна ударна сила «матрацників» Дієго Коста, який зазнав чергової травми стегна в недавньому чемпіонському матчі проти «Барселони». Але на цьому кадрові втрати не завершились: травмований інший провідний гравець — Арда Туран, і також у тому поєдинку на «Камп Ноу». Хоча, все ще існує невелика вірогідність, що турок таки зможе зіграти. Серед інших гравців, які ймовірно пропустять фінал у Лісабоні, може бути й Крістіан Родрігес. Очевидно, що дону Дієго доведеться добряче поламати голову, щоби випустити на цей двобій найоптимальніший і конкурентоспроможний склад.

Тепер поглянемо на коефіцієнти ставок найвідомішої букмекерської фірми світу — «William Hill». Станом на вівторок, 21 травня, фірма дає на перемогу «Реала» коефіцієнт 1,91, тоді як на нічию в основний час маємо показник у 3,5. На перемогу ж «Атлетико» фірма пропонує кое­фіцієнт 4.

Анчелотті vs Сімеоне

Особливої родзинки цьому фіналу додає очне протистояння двох тренерів. Якщо італійського фахівця можна назвати досвідченим бійцем і одним із найвидатніших тренерів за всю історію футболу, то Сімеоне лише розпочинає свій тренерський шлях. Але як стартує! Якщо аргентинцю вдасться здобути заповітний трофей, то він може стати третім неєвропейським фахівцем, якому підкорився Кубок. Символічно, що двоє попередніх наставників були також із Аргентини — це Луїс Карнілья з «Реалом» у 1958 та 1959 роках, і Еленіо Еррера з «Інтернаціонале» в 1964 і 1965 роках.

У разі ж перемоги Анчелотті у фінальному матчі в Лісабоні, він може стати другим тренером у історії, який перемагав у цьому турнірі тричі. До нього це вдавалося зробити легендарному наставнику «Ліверпуля» Бобу Пейслі в 1977, 1978 та 1981 роках.

Також дуже цікаво буде спостерігати за тактикою, яку обидва тренери оберуть на цей двобій, зважаючи на їхній хист і вміння грати від оброни на контратаках. Хоча, знаючи про кадрові проблеми «Атлетико», більш схильним до гри від захисту буде саме дон Дієго. Нам же залишається дочекатися вечора суботи, щоби дізнатись ім’я нового короля Європи!

Прогноз «УФ»: 3:1.

Володимир БОБИР.