Перший євротрофей Динамо, Ескобар у Києві, легенда Дніпра: 14 травня — цей день в історії українського футболу
302 
14 травня 1975 року на стадіоні «Санкт-Якоб» у Базелі пройшов фінал Кубка володарів кубків, у якому київське Динамо зустрічалося з будапештським Ференцварошем.
Влучні удари нападника динамівців Києва Володимира Онищенка у першому таймі забезпечили команді Валерія Лобановського комфортну перевагу над угорським колективом. Добив Ференцварош вже у другому таймі Олег Блохін, який на швидкості увірвався у штрафний майданчик, обвів голкіпера та пробив у порожні ворота команди з Будапешту.
Таким чином Динамо стало першим в історії радянським клубом, який зумів завоювати престижний європейський трофей.
Кубок володарів Кубків, фінал
Динамо – Ференцварош – 3:0 (2:0)
Голи: Онищенко, 18, 39, Блохін, 67
- Динамо: Рудаков, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян, Онищенко, Колотов, Буряк, Блохін.
- Ференцварош: Геці, Мартош, Патокі, Медяші, Югас, Раб, Сабо, Нілаші (Онхауз, 60), Мате, Муха, Мадяр.
Богдан Шершун, фото: з соцмереж
14 травня 1981 року у місті Хмельницький народився Богдан Шершун – легенда Дніпра, захисник московського ЦСКА, київського Арсеналу та луцької Волині, дворазовий чемпіон Росії та володар Кубка УЄФА.
Свій шлях у дорослому футболі оборонець розпочинав у Дніпрі, де, зрештою, провів левову частину власної кар’єри. Загалом за дніпрян Богдан зіграв у 169 матчах, у яких забив чотири голи та оформив дві результативні передачі. Разом з дніпровським клубом Шершун здобував бронзові нагороди чемпіонату України.
Проте найбільше трофеїв у власний актив захисник додав за часи перебування у московському ЦСКА. Там за чотири роки Богдан провів 81 матч, забив два голи та віддав чотири результативні передачі. Разом з «армійцями» він по два рази ставав переможцем чемпіонату та Кубка Росії, одного разу здобував Суперкубок.
Однак найпрестижніший трофей, який підкорявся українському захисникові – Кубок УЄФА 2004/05. Щоправда, у тому розіграші турніру Богдан не був основним оборонцем «армійців», зігравши за увесь час лише 30 хвилин у перших трьох матчах змагань.
У 2005 році Шершун повернувся до України. Окрім Дніпра пограв за київський Арсенал, Кривбас та луцьку Волинь, яка стала його останнім клубом на професійному рівні. Влітку 2014 року Богдан мав шанс продовжити виступи у тбіліському Динамо, проте контракт так підписано і не було. Саме тоді захисник і ухвалив рішення закінчити ігрову кар’єру.
За національну збірну України Шершун провів чотири поєдинки: перші два у 2003 році, останні два у 2006-му. Результативними діями не відзначався.
Після завершення ігрової кар’єри працював експертом у футбольній студії «ПроФутбол». Помер на 43-му році життя 7 січня 2024-го. Повідомлялося, що у Богдана була зафіксована пухлина головного мозку.
- На сайті «Український футбол» читайте інтерв’ю-спогади відомого українського тренера Віталія Кварцяного про Богдана Шершуна, з яким він перетинався у різних клубах.
- Останнє своє велике інтерв’ю Шершун дав FanDay – про щасливі роки молодості, коли в складі молодіжної збірної України брав участь у ЧС U-20 в Аргентині 2001 року.
Андрес Ескобар, фото: ФК Динамо Київ
14 травня 1991 року у місті Пуерто-Техада (Колумбія) народився Андрес Ескобар – вихованець Депортіво (Калі), нападник київського Динамо та низки інших латиноамериканських клубів, володар Кубка Колумбії.
Схоже, у Динамо Ескобар потрапив лише через своє прізвище, яке відсилає до відомого колумбійського наркобарона Пабло Ескобара. Інакше пояснити перебування в київському клубові протягом восьми років цього легіонера важко, адже за цей час форвард провів лише одну гру за перший склад біло-синіх. І сталося це ще на зорі його кар’єри в Україні восени 2011 у матчі Кубка України проти кременчуцького Кременя (3:2). Ті 17 хвилин так і лишилися єдиними в активі Ескобара у його динамівському періоді.
До цього ж, на батьківщині, Андрес став володарем Кубка Колумбії з рідним Депортіво (Калі). Усього за цей колектив провів 70 поєдинків: вісім голів, десять асистів. Також на правах оренди з Динамо Ескобар виступв за французький Евіан, американський Даллас, колумбійські Атлетіко Насьйональ і Мільйонаріос та бразильський Васко да Гама. Пізніше Ескобар пограв і у Аргентині за Естудьянтес, і в Латвії за Лієпаю. Доля занесла колумбійця навіть в Ісландію, де він з 2021 по 2022 рр. захищав кольори Лейкніра.
Наразі ж Ескобар є гравцем аргентинського клубу Нуева Чікаго із другого за силою дивізіону. Цього сезону він взяв участь у 10 матчах та відзначився лише одним асистом.
Антон Братков, фото: ФК Динамо Київ
14 травня 1993 року у місті Кропивницький народився Антон Братков – вихованець київського Динамо, захисник чернігівської Десни, ПФК Львів та Пюніка, срібний Першої ліги України та чемпіон Вірменії.
За сім років біля першої команди біло-синіх за основу Братков так і не зіграв. Натомість в активі Антона є дев’ять голів у 74 поєдинках за Динамо-2.
З 2016 по 2020 рр. захисник змінив шість клубів: Верес, Десна, Зірка, Маккабі (Петах-Тіква), ПФК Львів та Металіст 1925. Надовго затримався лише в чернігівському клубові, за який провів 60 матчів та здобув срібні нагороди Першої ліги у сезоні 2016/17.
Взимку 2021 року Братков перейшов до вірменського Пюніка, кольори якого захищає і на цей момент. За цей час Братков у їхньому складі провів 108 матчів, оформивши три результативні передачі. У сезоні 2021/22 Братков разом з командою відсвяткував перемогу в чемпіонаті Вірменії.
Інший вихованець Динамо – Владислав Калитвинцев – в інтерв’ю «УФ» назвав Браткова одним з тих гравців, які могли б реалізуватися набагато краще, маючи пристойний потенціал.
Цього дня в 2015 році відбувся матч-відповідь півфіналу Ліги Європи, в якому Дніпро переміг Наполі з рахунком 1:0 та пройшов до трофейної зустрічі в Варшаві. Детальніше ці матчі пригадує для «УФ» тодішній капітан команди Маркевича Руслан Ротань.
1943 — нар. Берадор Абдураїмов (Узбекистан) — один із найкращих форвардів у історії узбецького футболу, забив більше 200 м’ячів.
1967 — пом. Ренцо де Веккі (Італія) — легенда «Дженоа», за віртуозну гру його називали Сином Бога.
1975 — фінал 15 КВК. Базель. «Динамо» (Київ, СРСР) — «Ференцварош» (Угорщина) — 3:0.
1979 — нар. Мікаель Ландро (Франція) — рекордсмен ліги 1 за кількістю матчів — 618.
1980 — фінал 20 КВК. «Валенсія» (Іспанія) — «Арсенал» (Лондон, Англія) — 0:0, по пен. — 5:4.
1981 — пом. Мікеле Андреоло (Італія) — чемпіон світу-1938, 4-разовий чемпіон Італії у складі «Болоньї».
1985 — пом. Ладіслав Женішек (Чехословаччина) — віце-чемпіон світу 1938, один із найкращих гравців турніру на прізвисько Чеський Лев.
1997 — фінал 37 КВК. «Барселона» (Іспанія) — ПСЖ (Франція) — 1:0.
2008 — фінал 37 Кубка УЄФА. «Зеніт» (Росія) — «Глазго Рейнджерс» (Шотландія) — 2:0.
