Зірка Динамо у Ліверпулі, один з головних талантів Руху: 29 травня — цей день в історії українського футболу
770 
29 травня 1998 року у місті Запоріжжя народився Ахмед Алібеков – вихованець запорізького Металурга та київського Динамо, півзахисник і захисник чеського Слована, ФК Львів, російської Уфи та Епіцентру.
Із рідного Металурга, за який хавбек виступав на ДЮФЛ, на початку 2016 року Ахмед перебрався до київського Динамо. У столичному гранді Алібеков був основним гравцем юнацької команди та капітаном молодіжки. У Юнацькій лізі УЄФА півзахисник провів вісім матчів, забивши один гол. За першу ж команду біло-синіх зіграв 202 хвилини у восьми матчах, відзначився результативною передачею.
На правах оренди виступав за чеський Слован (18 матчів, два голи), російську Уфу (три матчі), луганську Зорю (п’ять матчів та гол) і ФК Львів (13 матчів).
У вересні 2023 року приєднався до колективу з Першої ліги – Епіцентр (Кам’янець-Подільський). У своєму дебютному сезоні за нову команду Алібеков провів 16 поєдинків та оформив одну результативну передачу.
Ахмед детально розповів про свою кар’єру в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол».
Віталій Миколенко. Фото: Евертон
29 травня 1999 року у місті Черкаси народився Віталій Миколенко – зірка київського Динамо, захисник англійського Евертона, чемпіон України та двічі переможець Кубка.
На дитячо-юнацькому рівні оборонець провів 85 поєдинків за столичний гранд, забивши п’ять голів. Був основним захисником молодіжних команд Динамо. У Юнацькій лізі УЄФА Віталій провів за киян сім поєдинків. Дебют за дорослий колектив біло-синіх вийшов доволі неочікуваним.
Напередодні сезону 2017/18 команда Олександра Хацкевича мала проблеми на позиції лівого захисника, влітку до киян доєднався екскапітан загребського Динамо Йосип Піварич. Однак вже на початку кампанії в матчі проти кам’янської Сталі хорват травмується і замінює його саме Миколенко.
Віталій як вчепився тоді за шанс заграти в першій команді, так його і не відпускав. За період у київському клубові захисник провів 132 поєдинки, у яких забив сім голів та оформив 20 результативних передач. Разом з Динамо Миколенко шість трофеїв – чемпіонство України, два Кубки та три Суперкубки.
На початку 2022 року за 23,5 млн євро Віталій перебрався до Ліверпуля, підписавши чотирирічний контракт з місцевим Евертоном. Захисникові вдалося закріпитися у клубі АПЛ та стати основним гравцем у команді. У своєму дебютному сезоні в Англії Миколенко став автором найкращого голу Евертона в кампанії 2021/22. Загалом за «ірисок» Віталій провів 85 матчів, забивши три м’ячі.
За збірну України Миколенко дебютував ще наприкінці жовтня 2018 року, коли команду очолював нинішній президент УАФ Андрій Шевченко. Під орудою легендарного ексфорварда Віталій разом з командою посів першу сходинку у відбірковому циклі до чемпіонату Європи-2020, випередивши тодішніх чинних переможців турніру – Португалію. На самому ж Євро команда дійшла до 1/4 фіналу. Наразі в активі Миколенка 39 поєдинків за національну команду, в яких він забив гол та оформив два асисти.
В інтерв’ю «УФ» перший тренер Віталія – Олексій Блоха – розказав багато цікавого про юність майбутнього збірника.
Марко Сапуга. Фото: Рух
29 травня 2003 року у місті Львів народився Марко Сапуга – вихованець львівських Карпат, лідер Руху та півзахисник молодіжної збірної України.
Хавбек розпочинав займатися в УФК-Карпати під керівництвом Олега Родіна (легендарний захисник зелено-білих). Проте за першу команду «левів» Марко так і не дебютував, перебравшись у вересні 2020-го до іншого колективу зі Львова – Руху.
У цьому колективі Сапуга і зіграв свій перший матч на дорослому рівні, згодом перетворившись на одного з лідерів та капітанів команди. За увесь в Русі півзахисник провів 41 поєдинок, забивши гол та три результативні передачі.
Виступав за юнацьку збірну України U-19 під керівництвом Володимира Єзерського (три матчі, гол) та грав за молодіжку Руслана Ротаня (два матчі).
Наприкінці січня 2024 стало відомо, що Сапуга зазнав розриву передньої хрестоподібної зв’язки, через що хавбек пропустив весняну частину сезону 2023/24. В ексклюзивному інтерв’ю «УФ» Марко прокоментував інтерес до себе з Європи та розповів про своє відновлення.
29 травня 2003 року у місті Баранівка (Житомирська область) народився Артем Смоляков – вихованець Дніпра, захисник Інгульця, житомирського Полісся та молодіжної збірної України.
На рівні ДЮФЛ Смоляков виступав за Дніпро, звідки у 2020 перебрався на Кіровоградщину, підписавши контракт з Інгульцем. За три роки в команді провів 32 матчі, оформивши 2+2 за системою гол плюс пас.
Влітку 2023-го за 150 тисяч євро захисник перейшов у Полісся, підсиливши житомирський колектив перед дебютним сезоном в елітному дивізіоні. У кампанії 2023/24 Смоляков провів 24 матчі за «вовків»: гол та результативна передача.
Саме Артем є основним лівим захисником молодіжної збірної України у відборі на Євро-2025. За команду синьо-жовтих U-21 оборонець провів шість поєдинків, результативними діями не відзначався.
1919 — фінал 3-го Кубка Америки: Бразилія — Уругвай — 1:0. Найдовший матч у історії збірних. Він тривав 150 хвилин. 90 основного часу + два додаткових тайми по 30 хвилин.
1928 — на Конгресі ФІФА було ухвалено рішення про проведення першого Кубка Світу.
1946 — нар. Ектор Язалде (Аргентина) — володар «Золотої» та «Срібної» бутс, у сезоні-1973/74 Язалде в 26 матчах забив 46 (!) м’ячів.
1949 — нар. Брайян Кідд (Англія) — переможець КЄЧ-1968 у складі «МЮ», більше 10 років був помічником Алекса Фергюсона.
1959 — фінал 2 Кубка Африки: Єгипет — Судан — 2:1.
1968 — фінал 13 ЛЧ: «Манчестер Юнайтед» (Англія) — «Бенфіка» (Португалія) — 4:1.
1970 — нар. Роберто ді Маттео (Італія) — володар КВК-1998 у складі «Челсі», зараз тренує «Шальке-04».
1974 — матч-відповідь фіналу 3 Кубка УЄФА: «Фейєноорд» (Нідерланди) — «Тоттенхем» (Англія) — 2:0. Перший матч — 2:2.
1977 — нар. Массімо Амброзіні (Італія) — переможець ЛЧ 2003, 2007 рр. у складі «Мілана», в якому провів 17 сезонів!
1985 — фінал 30 КЄЧ: «Ювентус» (Італія) — «Ліверпуль» (Англія) — 1:0, через заворушення на трибунах загинуло 39 осіб. За це англійські клуби на п’ять років були виключені з євро-
кубків.
1991 — фінал 36 КЄЧ: «Црвена Звєзда» (Югославія) — «Марсель» (Франція) — 5:3 (по пен.).
2005 — пом. Сватоплук Плускал (Чехія) — 8-разовий чемпіон країни у складі празької «Дукли».
