Легенда Ман Сіті, найкращий асистент Серії А, герой фіналу Євро: 4 травня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 222
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
3 голоси
Легенда Ман Сіті, найкращий асистент Серії А, герой фіналу Євро: 4 травня — цей день в історії українського футболу
Руслан Малиновський та Фернандінью. Фото: Google
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

4 травня 1972 року у місті Нікополь (Дніпропетровська область) народився Микола Медін – легендарний воротар Дніпра, срібний та бронзовий призер чемпіонату України, чемпіон СРСР серед дублерів.

Окрім виступів за Дніпро Медін встиг пограти за нікопольський Металург, російський Уралан та сімферопольську Таврію. У складі ж дніпрян Микола виступав у два періоди: з 1988 по 1996 рр. та з 1998 по 2005 рр.

За цей час голкіпер провів 250 поєдинків: 213 пропущених голів, 115 «сухих» матчів. Разом з дніпровським клубом ставав срібним (1993) та бронзовим призером (1992,1995,1996, 2001,2004) чемпіонату України. У складі дублюючого складу став переможцем першості СРСР у 1991 році. Також Микола тричі доходив до фіналу Кубка України.

Медін виклався до лав національної збірної України, проте так і не дебютував за синьо-жовтих. Влітку 2007-го провів свій прощальний поєдинок, перейшовши на тренерську роботу.

Також ексголкіпер встиг попрацювати тренером воротарів у Нікополі, ВПК-Агро, ПФК Львів та Звягелі. З вересня 2023-го входить до штабу Юрія Максимову у Дніпрі-1.

Свого часу Медін давав велике інтерв’ю сайту FanDay

4 травня 1974 року у місті Львів народився Юрій Вірт – голкіпер донецьких Металурга та Шахтаря, п’ятиразовий чемпіон України, найкращий голкіпер країни у 2000 році.

Розпочинав у складі стрийської Скали, звідки у 1995 році перебрався у ФК Львів. Далі в кар’єрі Вірта був донецький Металург – клуб, за який він провів найбільше матчів у власній кар’єрі (127). 

Найбільше запам’ятався у статусі голкіпера одного з грандів українського футбол – Шахтаря (1999-2002, 2007-2012). За весь час складі «гірників» провів 100 поєдинків: 89 пропущених голів, 40 «сухих» ігор. Разом з донеччанами п’ять разів ставав чемпіоном та володарем Кубка України. У сезоні 2008/09 був частиною команди Мірчі Луческу, яка завоювала Кубок УЄФА.

У 2000 році став найкращим воротарем України за версією референдуму «Українського футболу». З 2003 по 2004 рр. виступав за Борисфен. 

За національну збірну України провів два матчі, дебютувавши в матчі кваліфікації на ЧС-2002 проти Білорусі (2:0). Не пропустив жодного голу в складі синьо-жовтих.

У віці 38 років перейшов на тренерську роботу в донецькому Металурзі, займаючись з воротарями юнацької команди. Пізніше був асистентом у дніпродзержинській Сталі (2015-2016). У 2017 році вперше очолив рівненський Верес. Пізніше був головним тренером Руха з тоді ще Винників. 

Найбільше прославився як наставник Вереса, який за два роки вивів до еліти українського футболу, ставши переможцем Першої ліги в сезоні 2020/21.

З квітня 2024 року очолює ПФК Звягель, до цього працював експертом на УПЛ ТБ. В ексклюзивному інтерв'ю для sport-express.ua Вірт пояснив своє рішення стати головним тренером клубу Другої ліги. 

4 травня 1985 року у місті Лондрина (Бразилія) народився Фернандінью – легендарний півзахисник Шахтаря та Манчестер Сіті, семиразовий чемпіон України, чотириразовий переможець АПЛ, чемпіон світу та володар Кубка Америки та Кубка УЄФА.

Влітку 2005 року Фернандінью за 7,8 млн євро перебрався з рідного Атлетіку Паранаенсі у Шахтар. Вже у свій перший сезон став одним з ключових гравців команди. Усього ж за «гірників» виступав аж до червня 2013. Загалом за донеччан провів 284 матчі: 53 голи, 50 результативних передач. Разом з Шахтарем здобув 16 трофеїв – сім чемпіонств України, п’ять Кубків, три Суперкубки та один Кубок УЄФА.

За 40 млн євро перебрався у Манчестер Сіті, за який виступав наступні дев’ять років. За цей час Ферна став не тільки, капітаном, а й справжньою легендою клубу, провівши 383 матчі (26 голів, 31 асист). У складі «містян» став володарем 14 трофеїв – п’ять чемпіонств Англії, шість Кубків ліги, два Суперкубки та один Кубок країни.

 У сезоні 2020/21 був близький до завоювання трофея Ліги чемпіонів, проте команда Пепа Гвардіоли у фіналі неочікувано поступилася Челсі (0:1).

Влітку 2022-го Фернандінью повернувся на батьківщину в рідний клуб, кольори якого захищає і сьогодні. Контракт півзахисник з Атлетіку Паранаенсі чинний до кінця 2024 року.

На міжнародному рівні став володарем Кубка Америки (2019) та переможцем молодіжного чемпіонату світу (2003). Усього ж за збірну Бразилії провів 53 матчі, забив два голи та віддав дві результативні передачі.

4 травня 1990 року у місті Черкаси народився Дмитро Коркішко – вихованець київського Динамо, вінгер Чорноморця, Дніпра-1 та ФК Кудрівка-Нива, чемпіон Європи-2009 серед юнаків.

Свого часу Коркішко вважався одним з головних талантів покоління, однак, зрештою, розкрити свій потенціал він так і не зумів. За сім років на контракті в Динамо Дмитро виступав за третю та другу команду киян, катався у столичний Арсенал, а ось за основний склад так і не дебютував.

За кордоном Корішко встиг пограти в Білорусі (ФК Мінськ), Казахстані (Актобе) та Туреччині (Гіресунспор, Хатайспор). Серед українських клубів в досьє Дмитра наявні Чайка (Петропавлівська Борщагівка), ФК Полтава, харківський Металіст, Дніпро-1 та Кудрівка-Нива (нинішній клуб).

Найбільше ж ігор у власній кар’єрі (без врахування матчів за дубль Динамо) провів за одеський Чорноморець – 55 (11 голів, п’ять результативних передач).

Піком кар’єри Коркішка стала перемога на юнацькому чемпіонаті Європи у 2009 році. На самому турнірі вінгер оформив три результативні дії, дві з яких у фіналі проти Англії (2:0). У вирішальному поєдинку змагань Дмитро спершу асистував на Дениса Гармаша, а потім й сам розписався у воротах Джейсона Стіла, влучно пробивши зі штрафного удару.

4 травня 1993 року у місті Житомир народився Руслан Малиновський – вихованець донецького Шахтаря, півзахисник Зорі, Генка, Аталанти, Марселя та Дженоа, чемпіон Бельгії, найкращий асистент сезону в Серії А.

Свій футбольний шлях розпочинав в академії Полісся. Детально про перші кроки у футболі Малиновського та його перехід у Шахтар в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів перший тренер Руслана – Сергій Завалко.

За часи перебування в лавах «гірників» хавбек не провів жодної гри за першу команду донеччан, між академією та Шахтарем-3 навіть побував на перегляді в вінницькій Ниві та пограв на область. На правах оренди виступав за Севастополь, з яким став переможцем Першої ліги, та луганську Зорю (59 матчів, 13 голів).

У 2015 році перебрався до Бельгії, де захищав кольори Генка. Згодом став повноправним гравцем клубу. У сезоні 2018/19 став чемпіоном Бельгії та найкращим футболістом команди. Усього ж за Генк провів 135 ігор: 30 голів, 32 результативні передачі.

Влітку 2019-го за 13,6 млн євро перейшов до Аталанти. За чотири роки в клубі зіграв 143 матчі, забив 30 голів та віддав 28 результативних пасів. У сезоні 2020/21 став найкращим асистентом італійської Серії А (12 гольових передач). Двічі ставав бронзовим призером чемпіонату, а в кампанії 2020/21 дійшов до фіналу Кубка Італії.

На правах оренди взимку 2023 року перебрався в Марсель, який згодом викупив його контракт за 10 млн євро. У французькому клубі стати лідером не зумів, провівши лише 23 матчі: два голи та асист. З січня 2024-го є півзахисником Дженоа. У нинішньому сезоні зіграв у 28 поєдинках, забивши три голи та віддавши дві результативні передачі.

Станом на листопад 2023-го Малиновський займав друге місце серед гравців, які забивали з-за меж штрафного майданчика у топ-5 лігах Європи (16 голів). Вище Руслана в рейтингу перебував лише Ліонель Мессі (23). 

У складі національної збірної України провів 59 матчів (сім голів та сім асистів). Брав участь на чемпіонаті Європи-2020, де віддав одну результативну передачу в поєдинку з Нідерландами (2:3).

  • 1925 — нар. Йєне Бузанскі (Угорщина) — олімпійський чемпіон-1952, срібний призер ЧС-1954, один із «мадярських чарівників», як називали тоді гравців збірної Угорщини.
  • 1935 — нар. Хосе Санфіліппо (Аргентина) — легенда «Сан-Лоренсо», забив за команду більше 200 м’ячів.
  • 1943 — нар. Георгі Аспарухов (Болгарія) — нападник «Левскі» та збірної Болгарії, загинув у автокатастрофі 28-річним.
  • 1949 — чорна дата в історії «Торіно»: цього дня команда «Торіно» вилетіла з Лісабона на двомоторному літаку Fiat G.212CP, що зазнав катастрофи. На борту було 18 футболістів команди, кілька керівників клубу та журналістів, усього 31 чоловік. Ніхто з них не вижив.
  • 1950 — нар. Ангел Йорданеску (Румунія) — найкращий бомбардир у історії «Стяуа», тренував збірні Румунії, Греції.
  • 1953 — нар. Авраам Грант (Ізраїль) — відомий тренер, 8 місяців тренував «Челсі», з яким став фіналістом ЛЧ.
  • 1987 — нар. Сеск Фабрегас (Іспанія) — чемпіон світу та Європи, виступав за «Арсенал», «Барселону», зараз один із лідерів півзахисту «Челсі».