Чемпіон світу в Дніпрі, найкращий іспанський бомбардир у Динамо: 13 березня – цей день в історії українського футболу

Переглядів 1110
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
1 голос
Чемпіон світу в Дніпрі, найкращий іспанський бомбардир у Динамо: 13 березня – цей день в історії українського футболу
Фран Соль. Фото: ФК Динамо
«УФ» – часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

13 березня 1965 року у місті Сімферополь народився Ігор Волков – легендарний захисник Таврії, володар перших золотих медалей чемпіонату в історії незалежної України.

Практично усю свою кар’єру Волков провів у лавах сімферопольської Таврії. Окрім неї він захищав кольори керченського Океану, СК Миколаїв, нікопольського Металурга та братського Сибіряка.

У складі Таврії Волков провів 402 поєдинки, що є рекордним показником за усю історію сімферопольського клубу. Разом з таврійцями захисник став переможцем першого чемпіонату незалежної України в 1992 році. У вирішальному матчі з київським Динамо (1:0) оборонець участі не брав, оскільки пропускав цю гру через перебір жовтих карток. 

Також Волков є фіналістом Кубка України сезону 1993/94. У тій грі Таврія зустрічалася з одеським Чорноморцем, якому поступилася лише в серії післяматчевих пенальті (0:0, по пен. 4:5). Волков свій удар з 11-метрової позначки реалізував, серед таврійців схибив лише Володимир Фурсов.

Після завершення ігрової кар’єри повернувся до Сімферополя, входив у тренерський штаб Олега Федорчука в Таврії. Також працював асистентом в таких клубах, як Кримтеплиця, Фенікс-Іллічівець, у 2009-му очолював аматорський клуб ЮІС-Сервіс.

Продовжує жити в окупованому росіянами Криму. У 2022 році повідомлялося, що Волков «відповідально стежить за функціонуванням спортивного комплексу «Фіолент» у Сімферополі».

Ігор Волков. Фото: Google

13 березня 1972 року у селі Старий Лисець (Івано-Франківська область) народився Микола Волосянко – вихованець Прикарпаття, захисник київських Динамо та ЦСКА, чемпіон та володар Кубка України.

Розпочинав займатися у ДЮСШ івано-франківського Прикарпаття. Пізніше став виступати за першу команду клубу, яка на той момент брало участь у шостій зоні Другої ліги чемпіонату СРСР.

У 1990-му вперше потрапив до київського Динамо, але, не провівши жодного поєдинку відправився у столичний СКА. Після виступів за київських «армійців», Прикарпаття, Бориспіль та ЦСКА-Борисфен отримав другий шанс проявити себе в лавах біло-синіх.

Цього разу Волосянко вже мав кращі позиції в Динамо, однак все одно більшу частину часу проводив у дублі. Усього за першу команду киян зіграв 22 матчі, забив один гол. У сезоні 1996/97 разом з динамівцями здобув золоту медаль чемпіонату України, а в наступному сезоні став володарем Кубка країни.

Після відходу з Динамо змінив низку клубів – Металург (Маріуполь), ЦСКА/Арсенал (Київ), Чорноморець (Новоросійськ), Борисфен і його фарм-клуб Борекс-Борисфен, Волинь і його фарм-клуб Іква. За цей час двічі (2000, 2001) потрапляв до списку 33 найкращих футболістів України, займаючи друге та третє місце у своїй номінації (центральний захисник).

Також в активі Волосянка є один матч за національну збірну України, який він провів у серпні 1996-го в контрольному поєдинку з Литвою (5:2).

Після завершення ігрової кар’єри працював помічником у тренерському штабі Борисфена, донецького Металурга, Княжі та Прикарпатті. Пізніше був тренером у ДЮСШ київського Арсеналу та очолював ФК Буча, що виступав у першому дивізіоні чемпіонату Київської області.

Помер у Києві 6 червня 2012 року внаслідок серцевої недостатності.

Микола Волосянко (крайній ліворуч). Фото: Google

13 березня 1985 року у місті Сан-Жозе-ду-Ріу-Прету народився Алсідес – захисник Шальке, Челсі, Бенфіки, ПСВ та Дніпра, переможець молодіжного чемпіонату світу, чемпіон Португалії та Нідерландів.

До Дніпра Алсідес переходив, маючи вже солідний футбольний бекграунд. Бразилець встиг пограти за німецький Шальке, португальську Бенфіку (чемпіон), нідерландське ПСВ (двічі чемпіон), протягом чотирьох років був на контракті в лондонському Челсі. До того ж у 2003 році він став переможцем молодіжного чемпіонату світу, бувши основним гравцем тієї збірної Бразилії.

Влітку 2008-го за 600 тисяч євро Алсідес перейшов з Челсі у Дніпро. За чотири роки в складі українського клубу бразилець провів 21 матч, оформив одну результативну передачу. Заграти в Дніпрі не зумів через своє ставлення до справи. 

Комерційний директор Дніпра-1 та близький друг експрезидента ФК Дніпро Ігоря Коломойського – В'ячеслав Фрідман в ексклюзивному інтерв’ю сайту FanDay.net пригадував:

«Найскладніший легіонер Дніпра? Це був Алсідес. Якщо пам'ятаєте, він прийшов після оренди з Челсі до ПСВ. Зупинити його було неможливо. Він отримував хорошу зарплату, постійно проводив на дискотеках. Коли він переходив, нас попереджали, що можуть бути проблеми. Як футболіст, він був дуже високого рівня».

Після Дніпра Алсідес повернувся на батьківщину. Змінивши декілька бразильських клубів, закінчив кар’єру в грудні 2017 року.

Алсідеш. Фото: ФК Дніпро

13 березня 1992 року у місті Мадрид народився Фран Соль – вихованець мадридського Реалу, нападник Віллем ІІ та київського Динамо, чемпіон та володар Кубка України.

У структурі мадридського Реалу Соль перебував протягом 12 років (2002-2014), однак за першу команду «вершкових» не провів жодної хвилини. На правах оренди нападник виступав за Луго та Реал Ов’єдо.

Протягом двох років контракт Франа належав Вільярреалу, за основну команду якого він зіграв лише два матчі, після чого перебрався до нідерландського клубу Віллем ІІ.

Саме в Нідерландах Соль зумів заявити про себе. У свій дебютний сезон він забив 10 голів у 30 матчах Ерадивізі. В наступній кампанії відзначився 16 голами у 32 матчах ліги.

 На момент трансферу Соля в київське Динамо в його активі було 13 голів у 17 матчах Ерадивізі 2018/19 – найкращий показник чемпіонату на той момент. Саме в той час авторитетне видання Marca присвячувало йому цілий матеріал, зазначивши, що Фран є найкращим іспанським бомбардиром у Європі.

У січні 2019-го за 3,5 млн євро Соль перейшов до київського Динамо. У трансфері особисто був зацікавлений головний тренер киян Олександр Хацкевич, який ще раніше хотів бачити іспанця на вістрі атаки біло-синіх.

Однак у Динамо в Соля не склалося – завадила важка травма. Хоча розпочиналося все непогано: переможний гол у ворота Олімпіакоса (1:0) в 1/8 фіналу Ліги Європи, забитий м’яч Зорі (5:0) в чемпіонаті України.

Загалом за біло-синіх Фран провів 23 матчі, забив чотири голи та оформив дві результативні передачі. Разом з киянами нападник ставав переможцем чемпіонату, Кубка та Суперкубка України.

Детальніше про свій період у київському Динамо Соль розповів в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол».

На правах оренди з Динамо форвард виступав за іспанські Тенерифе, Ейбар та Малагу. Влітку 2023-го остаточно покинув київський клуб, ставши гравцем кіпрського АЕКа. Цього сезону Соль запалює у місцевому чемпіонаті, забивши 14 голів у 25 матчах – найкращий показник ліги на цей момент.

Фран Соль. Фото: ФК Динамо

13 березня 1994 року у місті Сміла (Черкаська область) народився Іван Петряк – півзахисник луганської Зорі, донецького Шахтаря, Ференцвароша та Фехервара, чемпіон України та Угорщини.

Після проходження низки київських футбольних шкіл, Петряк у віці 17 років приєднався до Зорі. У луганському клубі безперервно грав до 2017-го.

 За шість років у складі Зорі Іван провів 108 матчів, забив 11 голів та оформив 14 результативних передач. Разом з луганським клубом доходив до фіналу Кубка України та здобував бронзові нагороди УПЛ.

Наступним клубом Петряка став донецький Шахтар, разом з яким він двічі ставав чемпіоном України, здобував Кубок та Суперкубок країни. На сьогодні в активі флангового півзахисника 39 матчів у складі «гірників»: три голи та асист.

Також в активі Петряка є досвід виступів за кордоном. У сезоні 2018/19 він на правах оренди з Шахтаря виступав за Ференцварош, який очолював Сергій Ребров. У складі «фраді» він провів 36 ігор, забив шість голів та оформив 12 асистів, ставши чемпіоном Угорщини.

Сам Ребров був зацікавлений у продовженні співпраці з Петряком, однак футболіст неочікувано обрав варіант з переходом у лави принципового суперника Ференцвароша – Фехервару. Саме у складі Фехервару Іван провів найбільше матчів у власній кар’єрі – 124 (28 голів та 26 асистів).

За національну збірну України Петряк зіграв у п’яти матчах, дебютувавши у березні 2016-го в поєдинку проти Кіпру (1:0). Свою останню гру за синьо-жовтих провів у жовтні 2018-го, відігравши 17 хвилин у контрольній зустрічі з Італією (1:1).

Іван Петряк. Фото: ФК Шахтар

13 березня 1997 року у місті Запоріжжя народився Данило Ігнатенко – вихованець запорізького Металурга, півзахисник Шахтаря, Дніпра-1, Маріуполя, Ференцвароша та Бордо, чемпіон Угорщини.

Розпочинав кар’єру в Металурзі, за першу команду якого провів 11 поєдинків (один гол). У січні 2016-го Ігнатенко став гравцем донецького Шахтаря. За основний склад «гірників» за увесь час не провів жодної гри. 

На правах оренди виступав за Маріуполь, Дніпро-1 та Ференцварош, з яким у сезоні 2019/20 під орудою Сергія Реброва став чемпіоном Угорщини.

У січні 2022-го півзахисник перейшов у Бордо. Спочатку йшлося про оренду, однак згодом французький клуб викупив контракт Данила у Шахтаря за 1 млн євро. Наразі в активі Ігнатенка 75 матчів за Бордо, в яких він забив чотири голи та оформив п’ять результативних передач. 

На цей момент команда українця посідає лише 13 місце у французькій Лізі 2, хоча минулого сезону клуб оформив вихід до елітного дивізіону, який було анульовано через скандальну витівку вболівальника Бордо, що спричинив госпіталізацію гравця Родеза Люка Буадеса.

Данило Ігнатенко. Фото: УАФ

За національну збірну України хавбек провів шість матчів та забив один гол. Свій дебютний м’яч Ігнатенко відправив у сітку воріт Вірменії в матчі групового етапу Ліги націй (5:0).