Судаков не помилився з Бенфікою: є 7 причин, чому він піде шляхом Енцо Фернандеса, Нуньєса та Феліша, а не Яремчука

Той випадок, коли не відпустили до Серії А за 40 мільйонів, адже після шаленого трансферу Мудрика в Челсі хотіли отримати 150 млн. Але погодилися продати за 27, розуміючи, що вже перетримали і продовжувати робити це критично не можна. 

Коментатор Кирило Круторогов сьогодні, коли Бенфіка зіграє проти Санта-Клари, у статті на сайті «Український футбол» розповідає, чому у Судакова є всі шанси застрибнути в Бенфіці на топрівень власної гри та карʼєри. 

Судаков гостро потребував наступного кроку аж настільки, що почався регрес, який важливо було зупинити

Все просто – Судаков дійсно талановитий футболіст, який заявив про це ще в юному віці. Для природного розвитку він потребував кроку на підвищення. Залишатися в УПЛ означало не мати можливості прогресувати далі. Ані ігрової, ані моральної. Він здобув трофеї на внутрішній арені, знає, що в кращому випадку може здобути їх знову. Він знав, що на нього є попит, який, звісно, утворював спокусу заскочити на цей новий рівень, відчути на смак футбол вищого ґатунку з заповненими стадіонами та значно вищим градусом конкуренції.

Читайте також

Коли дебютує Судаков за Бенфіку: ось у яких матчах хавбек збірної України може зіграти

Що йому потрібно було зробити, щоб перейти зараз за куди більші гроші та в топклуб або хоча би в топчемпіонат? Забити більше голів? Твердохліб минулого сезону забив більше за нього, але Ювентус трансферний офер у Кривбас не надіслав. Демонструвати індивідуальну гру рівня Роналдінью? Це не його формат гри. Насправді ж процеси футболу цілком логічні і їх не можна обдурити – у гравця є його рівень, поточна ціна та час, в який важливо зробити наступний крок. Судаков цього гостро потребував ще минулого літа. 

Просто зараз Бенфіка для Судакова краща команда, ніж будь-який топклуб Європи

Ми памʼятаємо кейс Мудрика – з шаленим тиском і очікуванням від нього одразу після переходу в Челсі. Памʼятаємо, що сходу заграти не вдалося, а у Енцо Марески його статус виявився підкреслено не основним. Нічого доброго це не віщувало б і без тривалої дискваліфікації через допінг. Розмови щодо потенційної оренди або повноцінної зміни клубу виникали не просто так. Якби Судаков перейшов зараз у топчемпіонат, він би міг потрапити в аналогічну ситуації. Ба більше, заграти на такому рівні йому було би вкрай непросто через певну стагнацію в минулому сезоні. Георгію все одно потрібен час на адаптацію до нового середовища, тим більше він нещодавно пережив особисту трагедію із втратою батька, а невдовзі в нього має народитися друга дитина. Всі ми люди, і якими б професіоналами не були, особисте не може не турбувати нас. Разом з тим, варто розуміти, що й в Бенфіці тиск на нього буде чималим, як й очікування. Оскільки це топклуб Португалії, який до того ж уже два роки не ставав чемпіоном країни.

Георгій Судаков, фото: ФК Бенфіка

Стиль чемпіонату Португалії та Бенфіки підходить Судакову майже ідеально   

Залишатися в УПЛ Георгію ні в якому разі не можно було ще й тому, що там він не мав можливості покращувати свої скіли. Рівень суперників, їхня закрита гра проти Шахтаря не дозволяють ставати значно кращим футболістам його амплуа. Судаков не яскраво виражений гравець атаки, він той, хто диригує грою команди, виводить мʼяч в атаку, використовує простір. 

А який простір у нього є в чемпіонаті України, якщо більшість команд грають в низькому блоці, насичуючи зони безпосередньо біля власних воріт? Сімдесят метрів свободи, на яких він нічого відточити не зможе і одинадцять на одинадцять біля чужого штрафного, де й технічно сильним бразильцям важко проявити себе, коли опоненти йдуть у підкати, нависають та чіпляються. 

До того ж загальний рівень інтенсивності в УПЛ не високий. Як у таких ігрових реаліях він міг би проявити себе якнайкраще?   

У Португалії футбол все ж таки більш відкритий і не заточений виключно на оборону, інтенсивність також вища. Хоча загалом і не настільки, як в топ-4 лігах. Разом з тим й рівень супротив у Лізі Сагріш утворюватиметься скромніший, аніж це було б в умовній Серії А, тож у Судакова буде можливість більше загартуватися та підготуватися до виходу на топрівень.  

Судаков майже гарантовано гратиме в Лізі чемпіонів

Шахтар цього сезону залишився поза двома головними євротурнірами. Будемо відвертими, сумнівно, що скаути топклубів аж надто прискіпливо звертатимуть увагу на виступ гравців у Лізі конференцій. Тому це ще одна причина продавати Судакова цього літа, а не чекати наступного. Умовний Вест Гем, який нібито також цікавився Георгієм, хоч і грає в АПЛ, але ризикує цього сезону вилетіти. Про Лігу чемпіонів мови там взагалі не йдеться, та й інші єврокубки бувають лише у вигляді виключень. Перейти в клуб нехай й англійської Премʼєр-ліги, що має важкі турнірні перспективи, якого точно труситиме весь сезон, а потім ще й в підсумку вилетіти в чемпіоншип було би великим стратегічним провалом у плануванні карʼєри. А так, Бенфіка є стабільним учасником Ліги чемпіонів, а цього року їм випав доволі непоганий список суперників. Бенфіка потребувала підсилення позиції Судакова, а значить, на нього дійсно розраховуватимуть.

Георгій Судаков, фото: ФК Бенфіка

Минулого сезону «орли» переважно грали за схемою 4-3-3, де в центрі поля крім опорника діяли норвежець Еурснес та Кокчю. Кокчю продали в Бешикташ (оренда з обовʼязковим викупом наступного літа за 25 мільйонів, аналогічно з умовами угоди по Судакову). А він видав статистику 12+8. Тож позиція дійсно вакантна. Так, в ростері Бенфіки є чимало центрхавів, але це юні футболісти плюс люксембуржець Барейро, який не є надто креативним та результативним гравцем. Дійшло до того, що в нинішньому сезоні тренер Бруну Лаже навіть почав відмовлятися від звичного малюнку 4-3-3 на користь 4-4-2 з двома опорниками, що не зовсім типово для «орлів». Тож Судаков команді потрібен тут і зараз і він точно матиме багато ігрового часу.  

Бенфіка вміє продавати вчасно та дорого, за її гравцями апріорі прискіпливо стежать топклуби

Шахтар зарекомендував себе в тому, що якщо вони підписали бразильця, то значить він, швидше за все, перспективний і, немає сумнівів, що топклуби Європи одразу беруть його на свій радар та дивляться, як він проявляє себе в європейському футболі. У Бенфіці так з усіма гравцями. Якщо лісабонці когось підписують, він автоматично потрапляє на радар топклубів. Подальший крок та потенційна сума наступного трансферу залежить від його індивідуальних проявів. 

Крім загальної ринкової активності, «орли» стабільно продають щонайменше одного футболіста на рік за великі гроші. Цього літа це був Альваро Каррерас до Реалу за 50 млн, минулого Жоау Невеш до ПСЖ майже за 60 мільйонів та Маркос Леонардо до Аль Хіляля за 40 млн і так далі. Більше того, майже не можна згадати такого, що на гравця Бенфіки був великий попит, вони перетримали його і в підсумку продали задешево. Ні, там вміють торгувати і знають, коли саме той час, щоб відпустити футболіста. 

Відносно згаданого у заголовку Романа Яремчука, навіть його Бенфіка продала Брюгге за ті ж 17 мільйонів, які заплатила за нього роком раніше. Та й проявляв він себе на «Ештадіу да Луж» цілком пристойно, тож це питання, швидше, до самого клубу.  

Центральні півзахисники Бенфіки стабільно переходять у топклуби

Вихідні трансфери одразу двох прямих колег Георгія Судакова за амплуа є у топ-6 продажів Бенфіки в історії. Мова про аргентинця Енцо Фернандеса і його перехід до Челсі за 121 млн (другий рекордний продаж в історії «орлів») та вже згаданого Жоау Невеша до ПСЖ. Ще пʼятеро центрхавів/опорників входять у топ-25 найдорожчих продажів Бенфіки. 

Щоправда, лише один приніс лісабонському клубу більше, ніж було заплачено ними за Судакова кілька днів тому – Ренату Саншеш (35 млн у Баварію).