Лунін вивів Реал у півфінал Ліги чемпіонів, і це не перша його серія пенальті. 8 років тому він уже був «спокійним, як удав»

Переглядів 5904
Олександр Карпенко Олександр Карпенко
8 голосів
Лунін вивів Реал у півфінал Ліги чемпіонів, і це не перша його серія пенальті. 8 років тому він уже був «спокійним, як удав»
Андрій Лунін. Колаж: УФ
Андрій Лунін вчора допоміг Реалу вибити чинного володаря Ліги чемпіонів Манчестер Сіті на стадії 1/4 фіналу, але ми пам'ятаємо, коли Андрій виграв першу післяматчеву лотерею в дорослому футболі.

Сьогодні Луніна називають одним із найкращих воротарів світу, він виграє серію пенальті за вихід у півфінал Ліги чемпіонів у чинного володаря трофею. Проте це далеко не перші післяматчеві 11-метрові у кар’єрі – як це гарно звучить! – нового основного воротаря Реалу.

Жовтень 2018 року. Лунін отримує перші ігрові хвилини в дорослому футболі. Після дебюту в УПЛ на молодого воротаря чекала подорож до Києва на гру 1/16 фіналу Кубка України проти Десни (0:0, 7:6 по пен.). В основний та додатковий час голів не було, проте у серії пенальті Лунін потягнув удари Олександра Чорноморця та Максима Максименка, чим допоміг дніпрянам вийти до наступного раунду.

Сайт «Український футбол» вирішив пригадати кубковий матч, який став першим яскравим перформансом Луніна в дорослому футболі на шляху до мрії потрапити в Реала та стати першим номером у Мадриді. В цьому нам допомогли:

  • Колишній головний тренер Десни Олександр Рябоконь (2012-2022)
  • Наставник збірної України U-19 Дмитро Михайленко, який працював із Луніним в ФК Дніпро.

«Лунін діяв безпомилково. Це був майстер-клас, як «з'їдати» гравців»

– Дивилися вчорашню гру Ман Сіті – Реал?

Олександр Рябоконь: Можна привітати Луніна з такою грою. Дуже приємно, що на такому рівні він залишається холоднокровним. Його спокій передається навіть тим людям, які вже все побачили в тому футболі.

Напевно, одна з найпам'ятніших ігор для Андрія. Він діяв безпомилково. Безліч стандартів нейтралізував вдалою грою на виходах. Ловив м'ячі, грав на виходах. Добре розпоряджався м'ячем. Середні та довгі передачі в нього були кращі, ніж у захисників Реала. Класно роздавав в обидві сторони. Я прочитав відгуки Куртуа, який його привітав.

Олександр Рябоконь. Фото: ФК Десна

Дмитро Михайленко: 1/4 фіналу Ліги чемпіонів проти минулорічного переможця – це шалений рівень відповідальності. Як мені здалося, Андрій з перших хвилин був дуже впевненим у собі. Все почалося з двох перехоплень, де він дуже здорово зіграв. Зловив хвилю, на якій провів всю гру. Як квінтесенція цього – два відбитих пенальті в післяматчевій серії, особливо м'яч від Бернарду Сілви, де він залишився на лінії. Це був майстер-клас, як «з'їдати» гравців.

«Кернозенко просив не забирати Луніна в першу команду, почекати до весни»

– Минуло понад 7 років, коли Андрій виграв свою першу післяматчеву серію пенальті в дорослому футболі в матчі Кубка України Десна – Дніпро. Можете пригадати подробиці того матчу?

Олександр Рябоконь: Пам'ятаю гру. Дійшли до серії пенальті. Пам'ятаю, хто не забив і тих, хто бити відмовлявся :) Не буду прізвищ називати. 

Що стосується Андрія, він був не за віком холоднокровним хлопцем. Спокійним, як удав. Це десь могло вплинути на наших гравців, які не забили пенальті. Це була повністю його заслуга.

Дмитро Михайленко: На той час Дніпро переживав непрості часи. Ми грали молоддю. Голкіпери не допомагали нам. Було важко знайти баланс, щоб голкіпер виручав. Ми стежили за Луніним на рівні U-19. Тренером був Слава Кернозенко, говорив: «Ні-ні-ні, давайте до зими почекаємо». Проте ми забрали Андрія в першу команду.  

Ми нічого не втрачали. Я запитую в Луніна: «Ти готовий?» І ми взяли його до Києва. Зіграли 0:0, а під час серії пенальті він приніс нам перемогу. Два роки поспіль доходили до півфіналу Кубка України.

«Вперше побачив Луніна в його 12-13 років. А він грав так, наче вже кілька сезонів у футболі!»

– Заради таких моментів і варто було пройти шлях, який він обрав?

Олександр Рябоконь: Час все розставив.

Дмитро Михайленко: Протягом 2-3 останніх років журналісти постійно запитували: «Варто Андрію залишатися в Реалі, якщо ти не граєш багато?» Дійсно потрібно було залишатись там, заради таких яскравих моментів. Зараз Андрій відчуває такі емоції, які ти можеш потім ніколи не пережити. Заради такого люди йдуть в футбол, терплять і працюють, а праця винагороджується завжди. Реал переламав багатьох класних воротарів. Андрій довів, що він є виключенням з правил.

– Дмитре Станіславовичу, напевно, ви зараз переживаєте особливі емоції, адже Андрій буквально виріс на ваших очах.

– Вперше я побачив Луніна, коли йому було 12-13 років на турнірі в Донецьку. Я стояв за воротами в п'яти метрах від нього. Я був приголомшений його впевненістю! У такому віці грати так, ніби ти вже 3-4 сезони граєш, а йому було 12-13 років. Не потрібно було бути Нострадамусом, щоб зрозуміти, що цей гравець багато чого досягне.

Дмитро Михайленко. Фото: ФК Дніпро

Я дуже добре знаю Андрія. Він досі товаришує з моїм сином Іваном, навіть був у гостях. Він перфекціоніст. Багато працював над собою. Якщо йому потрібно було щось підтягнути, то він залишався ще дві години та відпрацьовував – гру ногами, виходи і т.д... Це в нього було завжди. Він мав чітку мету і розумів, як до неї йти. Він сфокусований на футболі. Він таким був у 16 років, такий і зараз.

Для тренерського штабу національної збірної України це буде дуже приємний головний біль – мати двох воротарів, які грають в топ-клубах.

***

Про юність Луніна в Красноградській ДЮСШ, із якої в великий футбол вийшов також і Михайло Мудрик, можна прочитати в окремому матеріалі сайту «Український футбол».