Тріумфатор молодіжного мундіалю, легенди Ворскли: 7 лютого – цей день в історії українського футболу

Переглядів 17819
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
4 голоси
Тріумфатор молодіжного мундіалю, легенди Ворскли: 7 лютого – цей день в історії українського футболу
Данило Бескоровайний. Фото: ФК Кривбас
«УФ» – часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

7 лютого 1975 року у місті Київ народився Геннадій Медведєв – вихованець київського Динамо, багаторічний захисник полтавської Ворскли, володар Кубка України.

Перебуваючи змалечку в структурі біло-синіх, зумів пробитися лише до третьої команди Динамо, яка на той момент брала участь у чемпіонаті України серед КФК. У 1995 році Медвєдєв опинився у складі друголігового Дніпра (Черкаси), за який провів понад 50 поєдинків.

Пізніше центрбек пограв за другу команду київського ЦСКА-2 та кіровоградську Зірку. Став гравцем Ворскли (яка на той момент мала назву Ворскла-Нафтогаз) вже у 1998 році. Доволі швидко Медведєв зумів завоювати місце у стартовому складі полтавського клубу, ставши одним з ключових оборонців команди. 

У сезоні 2008/09 разом з полтавським клубом завоював Кубок України. У самому фінальному поєдинку проти донецького Шахтаря (1:0) через пошкодження Медвєдєв не зіграв. Проте перед цим Геннадій взяв участь у всіх п’яти матчах турніру. 

У наступній кампанії захисник дебютує на рівні плей-оф кваліфікації до Ліги Європи, де команда Миколи Павлова за сумою двох матчів поступиться лісабонській Бенфіки (0:4, 2:1).

Загалом за 12 років у клубі Медвєдєв провів 273 матчі за Ворсклу, що є сьомим показником в історії клубу. Також Медведєв увійшов до четвірки найкращих гравців в історії ворсклян. 

На початку січня 2011 року Геннадій оголосив про завершення виступів на професійному рівні. Після цього ексзахисник працював у структурі клубу, бувши тренером молодіжної команди Ворскли.

Геннадій Медведєв (ліворуч). Фото: Google

7 лютого 1982 року у місті Львів народився Євгеній Лозинський – захисник другої команди київського Динамо, відомий своїми виступами за столичну Оболонь.

Закінчивши школу львівських Карпат, потрапив у структуру Динамо. До першої команди Лозинський за п’ять років у клубі пробитися не зумів, виступаючи за Динамо-2. Захисник непогано себе проявив під час оренди в Закарпатті, після якої мав повертатися до столичного клубу, однак зазнав важкої травми, через яку вибув на тривалий період.

Повноцінно відновитися від пошкодження вдалося аж за два роки. Звісно, що ні про які перспективи гри за першу команду Динамо вже не йшлося. Погравши за Закарпаття та запорізький Металург, на початку 2007 року Лозинський опинився у київській Оболоні. Разом з «пивоварами» пройшов шлях від Першої ліги до УПЛ, був гравцем стартового складу команди. Усього ж за Оболонь Лозинський провів 117 матчів та забив п’ять голів. 

Після столичного клубу грав за луганську Зорю та ФК Полтава. У складі останніх у 2013 році й завершив виступи на професійному рівні у віці 31-го року. Наразі Лозинський є тренером в ДЮФШ київського Динамо.

Володимир Лозинський. Фото: Google

7 лютого 1986 року у місті Южноукраїнськ (Миколаївська область) народився Вадим Сапай – багаторічний оборонець полтавської Ворскли, фіналіст Кубка України та бронзовий призер УПЛ.

Після виступів на дитячо-юнацькому рівні за миколаївське Торпедо Сапай потрапив до структури бориспільського Борисфену, який і став його першим клуб у дорослій кар’єрі. Вже у 2006 році захисник підписав контракт з донецьким Металургом, у складі якого провів 11 поєдинків. Також на правах оренди виступав за алчевську Сталь: 23 матчі, один гол та одна результативна передача.

Після двох років у київській Оболоні (2010-2012) Сапай приєднався до команди усього свого життя – полтавської Ворскли. У її складі захисник разом з клубом переживатиме злети та падіння протягом наступним дев’яти років.

Найбільшим успіхом Сапая у Ворсклі стали бронзові медалі чемпіонату України в сезоні 2017/18, що дозволили команді зіграти на груповому етапі Ліги Європи в наступній кампанії. Через два сезони Вадим разом з полтавцями дійде до фіналу Кубка України, де лише в серії пенальті поступиться київському Динамо (1:1, по пенальті 8:9). У фінальній зустрічі Сапай провів усі 120 хвилин, однак свій післяматчевий пенальті реалізувати не зумів.

Загалом у складі Ворскли фланговий захисник провів 181 гру, забив три голи та оформив чотири результативні передачі. Після закінчення футбольної кар’єри у 2021 році увійшов до тренерського штабу полтавського клубу. Наразі Сапай є асистентом в.о головного тренера команди Сергія Долганського.

Вадим Сапай. Фото: УПЛ

7 лютого 1999 року у місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область) народився Данило Бескоровайний – вихованець луцької Волині, зірка Кривбасу та переможець молодіжно чемпіонату світу-2019.

На дитячо-юнацькому рівні Бескоровайний встиг пограти за такі команди, як ДЮСШ-1-Кривбас-84, УФК-Олімпік (Харків) та Волинь. Саме у складі луцького клубу Данило і дебютував на професійному дорослому рівні. Відігравши за Волинь у Першій лізі та Кубку України 13 матчів, перейшов до литовського Атлантаса, за який провів лише п’ять поєдинків. 

Наступним клубом Бескоровайного став словацький ДАК 1904, в якому він осів вже на тривалий термін. Кольори команди з Дунайської Стреди захисник захищав протягом п’яти років, але не обійшлося і без оренд: Славой, Земплін, ШТК 1914 та Астана. 

Загалом за ДАК 1904 Бескоровайний провів 62 гри, забив чотири голи. Разом з Астаною у сезоні 2022 року став чемпіоном Казахстану, випередивши Актобе лише на один заліковий пункт.

На початку січня 2023-го Кривбас заплатив словацькому клубу 150 тисяч євро за Бескоровайного, повернувши українця в рідний чемпіонат. Наразі Данило є одним з лідерів команди Юрія Вернидуба, яким цікавиться київське Динамо. Цього сезону захисник провів за Кривбас 16 матчів в усіх офіційних турнірах, забивши три голи.

У 2019 році Данило у складі молодіжної збірної України (U-20) став переможцем молодіжного чемпіонату світу в Польщі. На самому турнірі Бескоровайний взяв участь у всіх семи поєдинках команди Олександра Петракова, граючи в центрі захисту поруч з Денисом Поповим та Валерієм Бондарем.

 Після тріумфу на молодіжному мундіалі до Бескоровайного мав інтерес римський Лаціо. Про те, чому цей трансфер не відбувся, Данило розповів в ексклюзивному інтерв’ю сайту sport-express.ua.

Данило Бескоровайний. Фото: ФК Кривбас

7 лютого 2007 року у Тель-Авіві на стадіоні «Рамат Ган» пройшла контрольна гра між збірними Ізраїлю та України.

Господарі забили скориставшись помилкою голкіпера синьо-жовтих Богдана Шуста, який невдало зіграв на виході та втратив позицію. У підсумку півзахисник Валід Бадір з дальньої відстані завдав прицільного удару по порожніх воротах Шуста.

Зрівняти рахунок підопічні Олега Блохіна змогли вже під кінець другого тайму. Після фолу ізраїльтянина на Русланові Ротані у штрафному майданчику головний арбітр матчу призначив пенальті у ворота господарів. 

До 11-метрової позначки підійшов Максим Калиниченко, удар якого Ават Дуду перевів у праву від себе стійку воріт. На щастя української збірної після цього сейву м’яч відлетів прямісінько на ліву ногу Калиниченка, який цього разу не схибив, відправивши м’яч у сітку воріт команди Ізраїлю.

Після цього українці ще створили декілька моментів, однак відзначитися не зуміли, зігравши в результативну нічию у першій грі 2007-го року.

Контрольна гра 

Ізраїль – Україна – 1:1 (1:0)

Голи: Бадір, 38 – Калиниченко 72

  • Україна: Шуст, Романчук (Свидерський, 63), Русол, Чигринський, Єзерський, Тимощук (Михалик, 46), Гусєв (Ротань, 60), Левченко, Калиниченко, Шевченко (Бєлік, 50), Воронін (Мілевський, 46).
  • Ізраїль: Ават, Зів, Штунгін, Бен Хаїм, Бенадо, Гершон, Бен Шушан, Бадір, Туама (Катан, 80), Бен Саар (Балілі, 70), Бенаюн.