Шахтар Йовічевича проти Динамо Луческу, Красников проти Дедишина, Довбик проти Прядуна. Підсумки 7-го туру УПЛ

Сьомий тур української Прем’єр-ліги в усьому вогні – перша очна зустріч грандів у 2022 році, найбільший екзамен Йовічевича, полум’яні матчі обох Металістів і Дніпра-1. Неповний тур, у якому стільки подій!

Сайт «Український футбол» розбирає головні тенденції, факти та парадокси чергового туру Прем’єр-Ліги України. 

• Початок туру: жовтневий ігровий день почався ще в серпні місяці

Ви могли забути, проте стартовий матч 7-го туру відбувся ще влітку. Дербі Кіровоградщини в селищі Петровому пройшло 25 серпня – між першим і другим турами. Не запитуйте, як і чому – це була домовленість сторін, і два клуби не помилилися – зважаючи на обстріли першої половини жовтня, зараз цей матч міг би приєднатися до немалого переліку переносів. 

Нагадаємо коротко, що відбулося в тому матчі. Рибалка відкрив рахунок смачним ударом після кутового, а відразу ж після перерви шикарний гол упакував оборонець Цуріков (на старті сезону він був одним із найбільш результативних гравців задньої лінії). Гол Кучеренка після кутового від Близниченка-молодшого вніс певну інтригу, проте не знівелював переваги команди під керівництвом Юрія Гури. Це четверта перемога Олександрії в п’яти офіційних матчах проти цих географічних сусідів. 

• Рівність туру: Верес і Минай вкотре не змогли визначити сильнішого

Третя нічия в сезоні для рівнян, друга – для минайців. Баланс матчів між собою цих суперників утримує рівність – по дві перемоги кожного з них і ще дві нічиїх. Підопічні Шарана та Вірта цього разу також не змогли визначити сильнішого. На гол Дахновського, який перетворюється в найбільш продуктивного атакувального гравця Вереса, влучним ударом відповів Вишневський.

Найбільш невезучий гравець чемпіонату, цей нападник у кожному з матчів знаходить моменти, проте реалізовує їх з великими труднощами. Цього разу Вишневський не мав права на промах – інакше він би змарнував «Пас туру», елегантну передачу п’ятою від Твердохліба.  

• Нічия туру: відкритий футбол, який завершився прийнятним результатом для обох команд

Металіст 1925 не програє в усіх чотирьох домашніх матчах (по дві перемоги та нічиї), проте це дуже різні матчі. Якщо на старті сезону харків’яни під керівництвом Кривенцова грали в досить структурований футбол з повним контролем перебігу подій, то зараз команда десь спіймала кураж, але десь і втратила в якості захисних дій. 

Номінально далеко не найсильніший суперник, ПФК Львів, зрівняв рахунок оперативно після голу земляка Мартинюка з пенальті, причому Бугай завершив непогану комбінацію з передачі Шишки, а після перерви простріл Буська зрізав у свої ворота оборонець харків’ян Безуглий. Красивий гол Русина (другий тур поспіль!) після довгої передачі Курила – як манна небесна. Після вилучення Мартинюка Металіст 1925 міг ще й втратити контроль і всі очки поєдинку.  

• Видовище туру: Ворскла зіграла один із кращих матчів з точки зору атаки, проте програла Металісту

Мало хто пригадує – в 2016 році в дублі Ворскли був такий собі нападник Максим Прядун. Але він, є підозра, пам’ятав про це, коли виходив на матч проти полтавської команди вже в складі харків’ян. Як наслідок, Прядун забив двічі й віддав гольову передачу на Каплієнка. 

Яскравий матч Металіста посилив враження ще й через далеко не найбільш переконливу гру Ворскли. Ми відзначали в минулих турах, що очки полтавська команда здобувала при грі, далекій від ідеалу – надто багато пропускалося небезпечних атак, оборона давала комбінувати навіть на вході в карний майданчик, захисники грішили індивідуальними помилками – як це було влітку з АІКом, так є зараз, у жовтні, через кілька місяців, які були в Скрипника на планомірну роботу.  

• Матч туру: дуже давно «Класичне» не відбувалося за такої нерівності

Динамо за останнє десятиліття пережило багато чого: суттєве відставання від Шахтаря з бразильцями, важке оновлення та успішну українізацію, втрату практично всіх легіонерів. Проте важко пригадати сезон, коли станом на середину жовтня кияни б протистояли головному конкуренту з низини дев’ятої позиції.

При цьому впевнену перевагу Шахтареві перед матчем все ж не віддавали: брали до уваги тренерський досвід Луческу, його вміння зв’язати козирі суперника й виграти локальну битву на прагматизмі результату, а також молодість Шахтаря. Молодість як не лише констатацію меншого досвіду, а й тотальну непрогнозованість результату. Чесно кажучи, ми все ще не знаємо, чого чекати від нинішнього Шахтаря, і 4:1 над Лейпцигом сусідять у нашому переліку з надсадними перемогами над Чорноморцем і Рухом, а також болісною нічиєю з Металістом 1925. 

Незважаючи на глибоку кризу Динамо, виграти цей матч було життєво важливо для колективу Йовічевича, який перебуває в процесі становлення.

• Перемога туру: Шахтар виграв цей матч, хоча Луческу й вважає, що його програло Динамо

Після матчу Мірча Луческу акцентував увагу на індивідуальних помилках своїх гравців:

«Гра була рівною до певного моменту. Помилки призводять до голів, а голи приносять перемогу. Усі ці помилки, за які нас покарав суперник, для мене неприпустимі»

Але досвідчений тренер просто намагався змінити кут огляду матчу. Звести цю поразку Динамо суто до окремих індивідуальних помилок було б напівправдою. Вся правда в тому, що Шахтар дуже вдало зіграв проти киян, вдаривши по їх больових точках. Фланги активно користувалися тим, що Караваєв і особливо Циганков десь могли не добігти, десь не дограти. Центр розривав зону Сидорчука, тому що в нього не було такої підтримки, яку мав на своєму просторі Степаненко. А всі дуелі біля воріт Динамо проходили в дивній статиці – захисники номінальних гостей грали недостатньо чіпко та агресивно, бували моменти, коли по кілька флангових передач в одній атаці залишалися без перехоплення чи блокування.

Шахтар зіграв у цьому матчі в те, що він виконує в Лізі чемпіонів – і зіграв успішно. Це значить, що команда Йовічевича на сьогодні ще й гнучкіша тактично та стратегічно. І ми не знаємо ще меж можливостей цієї команди, бо на провідних ролях у ній молодь, яка ще продовжує прогресувати. Нам тільки належить ознайомитися з Шахтарем сезону 2022/2023, і можна тільки здогадуватися, яким він буде під кінець чемпіонату. 

• Стагнація туру: є Динамо, де нічого не міняється

Те, що до початку сезону прогнозувалося як перевага команди – насправді виявилося її недоліком. Шахтар завершив переговори й укомплектував свій склад уже перед самим початком сезону, і, як бачимо, більшість із новачків дала команді бажану різницю в класі та варіативності. Зубков забивав Реалу та Динамо, Швед витягнув кілька матчів, зокрема й переломний із Лейпцигом. 

А от у Динамо – все та ж обойма з 15-16 гравців, а далі – нічого. Жоден із молодих талантів, які награвалися на літніх турне, так і не пробився в основний склад. Єдина знахідка за цілий рік – це Ванат, але за системної кризи нападу він прийшов фактично-то на порожнє місце. Підписані кілька новачків, у тому числі – легіонери, а ми чуємо, що вони не готові. Вічний динамівський фактор адаптації – чому тільки в усіх провідних клубах світу підписані гравці приходять і грають, а в Динамо ми говоримо про труднощі з освоєнням аж до кінця контракту? 

Луческу здійснив диво, виводивши Динамо в груповий етап Ліги чемпіонів і повернувши в Київ золоті медалі. Проте чи до снаги йому вийти з цієї патової ситуації? Адже нічого не зміниться дуже швидко: війна продовжиться, команда й надалі житиме «на колесах», посилення буде саме в вигляді в кращому випадку Кабаєва, в гіршому – Перріса чи Раміреса. Сидорчук, Кенджора, Караваєв, Гармаш, Бесєдін не стануть ні молодшими, ні кращими. 

А Динамо тим часом дев’яте в чемпіонаті.

• Лідер туру: Дніпро-1 настільки крутий, що виграє майже без легіонерів

Без Бланко, Балулі, Амаша та ще кількох важливих гравців – а вони знову перемогли! Дніпро-1 пропустив перші м’ячі в сезоні, пережив справжню драму в матчі проти Руху, проте набрав чергові три очки в більшості проти львів’ян. Поки в «Класичному» Шахтар і Динамо вимірювали свої грандівські амбіції, підопічні Кучера та Красникова продовжили одноосібно лідирувати.

І це вже не спишеш на статистичну похибку чи ситуативні химери календаря – Дніпро-1 справді виглядає грізно на внутрішньоукраїнському рівні, а випробування без легіонерів, здається, лише підвищило рівень очікування від цієї команди. Матч проти Шахтаря – аж у другій половині листопада. А до того часу Дніпро-1 може набрати стільки очок, що наздоганяючим дуже важко буде втрутитися в чемпіонські перегони. Особливо тим, хто забуксував десь у другій половині турнірної таблиці.

• Скандал туру: що не поділили Красников із Дедишиним?

Перемога 3:2 в подвійній більшості – це подія, яка може зірвати дах. Топ-менеджери Дніпра-1 та Руху серйозно посварилися після матчу, що не залишилося поза увагою ЗМІ:

Тепер нам лишається з інтересом чекати коментарів обох сторін, перший обмін репліками просто вогняний.