Левандовскі, Доннарумма, Ярмоленко та інші: топзірки, яких ми не побачимо на чемпіонаті світу-2026

У Північній Америці стартував чемпіонат світу-2026 – перший Мундіаль, де на поле вийдуть одразу 48 збірних. Але навіть такий розширений формат не зміг вмістити всіх, кого хотілося б побачити на найбільшій футбольній сцені.

Сайт «Український футбол» зібрав добірку гучних імен, для яких турнір у США, Канаді та Мексиці залишиться лише спогадом і розмовою про те, що могло бути, але не трапилося в їхньому житті.

Зірки збірної Італії

Поразка від Боснії і Герцеговини у фіналі європейського плейоф стала для чотириразових чемпіонів світу справжньою катастрофою – це вже втретє поспіль, коли вони не дістаються до Мундіалю. Італійці ще пройшли Північну Ірландію в півфіналі стиків, але у вирішальний момент сенсаційно поступилися боснійцям у серії пенальті.

Відтак у нашому списку могла фігурувати майже вся команда. Ми не побачимо на ЧС голкіпера Манчестер Сіті Джанлуїджі Доннарумму, півзахисника Ньюкасла Сандро Тоналі, захисників Інтера Федеріко Дімарко та Алессандро Бастоні, а також новоспеченого чемпіона Англії та фіналіста Ліги чемпіонів у складі Арсеналу Ріккардо Калафіорі.

Їхні збірні не потрапили на чемпіонат світу

Не менш боляче прозвучала й історія Грузії. Команда, що свого часу приголомшила Європу на Євро-2024, тепер пережила своєрідне падіння назад до середньої течії. Другий великий турнір поспіль вислизнув із її рук. Хвіча Кварацхелія, зірковий вінгер ПСЖ, забив двічі у перших турах, але далі замовк.

У підсумку – лише одна перемога, третє місце в групі та 15 пропущених м’ячів. Від них не врятував навіть голкіпер Ліверпуля Гіоргі Мамардашвілі у квартеті з Іспанією, Туреччиною та Болгарією.

Серед тих, хто залишився за бортом, є й Україна. Для синьо-жовтих пауза між чемпіонатами світу затягнеться щонайменше на 24 роки, адже на нинішній турнір команда ще Сергія Реброва не пробилася.

У півфіналі плейоф українці поступилися Швеції з рахунком 1:3, а капітан і головна зірка збірної Ілля Забарний припустився помилок саме в тому матчі. Формально його присутність у такому переліку можна вважати авансом. Але це центрбек, за якого дворазовий переможець Ліги чемпіонів перед цим сезоном заплатив 63 мільйони євро. Тож проігнорувати його було не можна.

Ілля Забарний. Фото: УАФ

Угорщина теж була за крок від того, щоб застрибнути в плейоф, але пропустила вирішальний удар від Ірландії аж на 96-й хвилині. Домінік Собослаї, капітан угорців і півзахисник Ліверпуля, намагався тягнути збірну за собою – у його активі гол і чотири асисти, – та цього виявилося замало. Разом із ним повз ЧС пролетів і Мілош Керкез, ще один представник мерсисайдського клубу.

А Нігерія, одна з найміцніших африканських збірних за складом, вдруге поспіль не дісталася Мундіалю – і це вже справжня сенсація. Віктор Осімген із Галатасарая та Адемола Лукман з Аталанти ще зберігають шанс зіграти на світовій першості, але наступного разу їм буде вже 31 і 32 роки відповідно.

Зірки, яких не включили до заявки

Серед зірок, які не потрапили до остаточних списків, найбільше шуму викликала Бразилія. У країні всю першу половину року сперечалися, чи поїде Неймар на чемпіонат світу, і Карло Анчелотті зрештою вирішив, що поїде – але ціною виключення Жоао Педро.

Нападник провів сильний дебютний сезон у Челсі, наколотив 20 м’ячів за лондонців, однак цього виявилося замало. Наче й дивно, що за таких розкладів бразильці можуть дозволити собі залишити вдома форварда з таким доробком, але атакувальна лінія пентакампеонів настільки насичена, що місця вистачило не всім.

Не переконав Анчелотті й Антоні. 26-річний вінгер ожив у Бетісі, який після оренди викупив його в Манчестер Юнайтед за 22 мільйони євро. 14 голів і 10 результативних передач – цифри, які в іншій історії могли б стати квитком на Мундіаль, але цього разу ні.

У збірній Іспанії ж уперше за 92 роки не знайшлося жодного представника Реала. Відсутність флангових захисників ще можна пояснити – Альваро Каррерас фактично ніколи не був у національній команді й у нього все ще попереду, а Дані Карвахаль уже потроху буде закінчувати.

Дані Карвахаль. Фото: Instagram

Та чому Луїс де ла Фуенте відмовився від Діна Гейсена, залишається майже загадкою. Центрбек, який ще в Борнмуті встиг увірватися до складу національної команди й стабільно грав у 2025 році, виходив на поле і в 2026-му, однак головний тренер вирішив інакше. Пізніше він пояснив це просто – йому неважливо, які клуби представляють його гравці.

Англія теж підкинула кілька гучних несподіванок. Трент Александер-Арнолд, ще один представник «вершкових», не потрапив до списку, хоча його ім’я ще недавно здавалося майже гарантованим для будь-якого великого турніру. Ще більше критики викликав невиклик Коула Палмера з Челсі та Філа Фодена з Манчестер Сіті – медіа та вболівальники одразу ж обрушилися на Томаса Тухеля, ставлячи під сумнів логіку його рішення. Та в німця свій шлях.

Переходимо до збірної Франції, і який, думаєте, клуб тут фігурує? Звісно, Реал. Півзахиснику Едуардо Камавінзі не вистачило місця в останній заявці Дідьє Дешама на великий турнір – його витіснив ветеран Н’Ґоло Канте, який нині дограє у Фенербахче, але ще встигне поїхати на свій останній чемпіонат світу.

Це був їхній останній шанс

Є й ті, для кого цей шанс, здається, був останнім. Форвард Роберт Левандовскі, який залишає Барселону, так і не зіграє на ЧС-2026. Наступного разу йому вже буде 41, тож шансів на нову появу на Мундіалі, по суті, не залишається. Польща пройшла Албанію у півфіналі плейоф, але згодом поступилася Швеції – тій самій команді, що зупинила й Україну, – пропустивши вирішальний м’яч на останніх хвилинах.

У Словенії відбіркова група не мала виразного фаворита, але саме команда легенди Атлетико Яна Облака стала єдиною у квартеті, яка не пробилася ні напряму, ні через плейоф. Швейцарія та Косово посіли перші два місця, а Швеція, на жаль для України, вийшла у стики. До ЧС 2030 Облаку буде 37, а він уже поступово втрачає свою колишню роль у складі «матрацників».

Данія теж втратила прямий квиток у двох останніх турах, хоча тоді здавалося, що путівка вже в кишені. Потім данці поступилися Чехії в серії пенальті. Півзахиснику Крістіану Еріксену на ЧС-2030 виповниться 38, а з огляду на те, що з ним сталося у матчі проти України, залишається велике питання – чи продовжить він кар’єру взагалі.

І окрема історія, не байдужа, мабуть, жодному вітчизняному вболівальнику, – Андрій Ярмоленко. Протягом сезону-2025/2026 він двічі наголошував, що ця кампанія стане останньою в його кар’єрі, але під керівництвом Ігоря Костюка 36-річний вінгер знову набрав вагу в атаці Динамо.

Андрій Ярмоленко. Фото: УАФ

Ярмоленко впритул підійшов до рекорду Максима Шацьких в УПЛ – 123 голи проти 124 – та до досягнення Андрія Шевченка у збірній України – 45 проти 46. Андреа Мальдера повернув його до лав синьо-жовтих, але навіть це не змінює головного: найяскравіша зірка українського футболу останніх 1,5 десятиліття, схоже, завершить кар’єру, так і не зігравши жодного матчу на чемпіонаті світу. Та й якби Сергій Ребров вивів команду на ЧС-2026, навряд він би викликав Ярмоленка…

Читайте також:

• «Нинішній формат – це прохідний двір»: Шацьких, Кучер, Вернидуб і Кравець дали прогноз на ЧС-2026.
• Групи смерті ЧС-2026 і темні конячки: хто з андердогів може вистрілити, як Марокко у 2022-му.
• «Цубербюлер думав, що я малолітній клоун»: Мілевський – про Панєнку на ЧС-2006 та фаворитів мундіалю-2026.