«Ні про що не шкодую»: Гегедош – про новий клуб на Мальті, варіант в Італії та чому залишив Пюнік

Переглядів 11045
Олександр Карпенко Олександр Карпенко
3 голоси
«Ні про що не шкодую»: Гегедош – про новий клуб на Мальті, варіант в Італії та чому залишив Пюнік
Роберт Гегедош. Фото: Google
Колишній нападник Минаю Вереса, Пюніка Роберт Гегедош дав ексклюзивне інтерв'ю «УФ»

В перші дні січня Гегедош після розірвання контракту з Пюніком знайшов варіант продовження кар'єри на Мальті. 29-річний нападник уклав угоду з аутсайдером місцевого чемпіонату Санта-Лучією до кінця сезону.

Гегедош, якому розкритися на повну заважають зовнішні фактори та складний характер, опинився на іншому кінці Європи, щоб зарекомендувати себе на новому місці.

Роберт в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» розповів, як зірвався варіант з переходом в Італію, як опинився на Мальті та причини відходу з Пюніка.

«Потрапив в Пюнік не в той час. Урарту не відпустить чемпіонство»

– Як з'явився варіант з переїздом на Мальту? Вже встигли познайомитися з новою країною?

– З Мальтою варіант вийшов спонтанним. Я якраз розірвав контракт у Вірменії, щоб підписати контракт зразу в Італії, але агенти виявилися непрофесійними у своїй справі, і питання з новою командою зависло у повітрі.

Знайти варіант на Мальті допоміг друг. Була пропозиція з іншої команди, але там не домовились про умови контракту.

– За даними Transfermarkt, контракт підписано до літа. Угода передбачає продовження співпраці за сприятливих обставин?

– Контракт до 31 травня.

– Санта-Лучія бореться за виживання. Що вас переконало зробити вибір на користь цього клубу?

– Був на Мальті тиждень. Через війну та п**ар*в, які її розв'язали, важко знайти хороший варіант тому, що ми в ЄС легіонери та не всі команди готові взяти українця до себе.

– Можете назвати інші варіанти продовження кар'єри?

– У мене були деякі варіанти ще на Мальті, Киргизстані та в Європі. Але треба було приймати рішення, тому вибір зробив на рахунок Мальти. Це Європа і для мене це важливо, щоб бути ближче до сім’ї.

– Клуби УПЛ не виходили на вас з пропозиціями?

– З України на мене не виходили самі клуби. Були б пропозиції, то я б їх розглянув.

– Перше півріччя сезону ви відіграли в Пюніку. Як оцінюєте вірменський період кар'єри, граючи за клуб з великою історією?

– Пюнік – команда з великою історією, але  я потрапив в команду не в той період. Велика конкуренція на кожну позиції, і, як показав час, я її програв. Вирішив що краще буде щось поміняти, а не сидіти та дивитись матчі з трибуни

– Мінус 13 очок відставання від лідера Урарту - головна причина завершення співпраці з вами та іншими гравцями, які полишили клуб?

– Не думаю що 13 очок це причина. 99% людей розуміє що Урарту не відпустить чемпіонство. Вони показали в останній грі перед відпусткою що вони мають буди чемпіоном.

«В УПЛ дивився всі матчі Вереса та Минаю»

– Чи вірили в те, що футбол в Україні під час війни можливий?

– Ну як показала практика. що все можливо, дякуючи ЗСУ.

– Чи стежите за виступами колишніх команд?

‒ Верес та Минай дивився всі ігри. З Юрієм Миколайовичем Віртом в дуже хороших відносинах залишилися. Спілкуємось можна сказати 1-2 рази в місяць, як друзі.

Для мене Верес – не чужа команда, як і Минай. Хочу їм побажати всього найкращого і показати в теперішній час хороший футбол і закріпитись в УПЛ

– Верес сильно почав цей чемпіонат, був в єврозоні, але під кінець відкотилися до 10 місця. Ваш екс-одноклубник Сергійчук говорив про те, що сьогоднішній Верес поки не готовий до того, а люди в команді, як Діма Поворознюк, одягнули рожеві окуляри. Погоджуєтесь з цим твердженням?

– Більше погоджуюсь, ніж ні, але чемпіонат вони почали дуже добре.

– Серіал «Футболіст» починався з вашої особистої історії з Поворознюком. Як йому вдалося стати в команді своїм в колективі?

– Діма хороший і простий хлопець, тому і люди підтягнулись.

– Днями Верес анонсував відкритий перегляд для тих, хто хоче заявити про себе у футболі. На вашу думку, цей кейс допоможе команді в ігровому плані, якщо медійну складову виносити за дужки?

– Ну, я теж прочитав це. Дай боже, що хтось би засвітився. Але, як показує практика, такі перегляди вже робили різні команди у свій час і результату це не дало.

– В Минаю вам вдалося затриматися найдовше по часу. Наскільки важко знайти свою команду та осісти на тривалий період часу?

– Ніколи ні про що не шкодую, зі всього треба робити висновки та брати краще.

– На завершення. Що б побажали читачам «УФ» в цей непростий час?

– Хочу побажати в цей важкий для всієї України час, щоб скоріше все закінчилось, щоб 140 мільйонів цих під*р*сів здохло чим швидше. І щоб всі буди здорові та щасливі.