«Побачив, з якої дистанції залетіло – подумав: ні фіга собі!»: Черненко з Оболоні – про супергол у ворота Металіста 1925
1012 
Металіст 1925 та Оболонь зіграли в нічию, яка не була потрібна жодній з команд, яка веде боротьбу за виживання. Справжньою окрасою матчу став ефектний гол Черненка, який заскочив зненацька колишнього одноклубника часів Агробізнесу Олега Мозіля.
Цікаво, що Руслан навесні має в доробку ще один красивий гол, який приніс Оболоні перемогу над Поліссям (1:0), і обидва ці м'ячі точно увійдуть у всі топи найкращих голів цього чемпіонату.
Руслан Черненко в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» розповів про:
- Повернення в УПЛ у 30 років.
- Як Оболонь хоче зупинити Герреро.
- Про зачіску та Наїнгголана.
«Кожна гра для Оболоні зараз, як фінал»
– Руслане, мені в месенджер прилетіло відео з вашим голом з реакцією: «Наїнгголан тепер в Оболоні?»
– Та ну! Я ж на азіата не схожий:)
– Суто візуально, білий ірокез як у Наїнгголана.
– В команді ніхто не травив на рахунок цього.
– Дотепер:) В інтерв'ю після гри ви говорили про те, що Оболонь не втратила два бали, а заробила один. Коли емоційно відійшли, ваша точка зору не змінилась?
– Десь перші 20-25 хвилин ми володіли перевагою. Могли більше забивати в цей відрізок. Після другого голу ми б не віддали цей матч. Потім почалися гойдалки. Ми хотіли виграти. Для вболівальників гра була цікавою, а для гравців досить напруженою.
– Чим ближче кінцівка чемпіонату, тим сильніше на вас тисне результат?
– 100%. На перший план тут виходить психологія. Ми розуміємо, що залишається 5 матчів. Нам треба перемагати. Кожна гра для нас, як фінал. Ми це розуміємо. Не завжди виходить так, як плануєш. Але будемо битися до кінця. У нас немає іншого варіанту.
Ніхто не хоче грати в перехідних матчах. Хочеться забезпечити собі місце в УПЛ. Ми самі дотягли до цього і маємо вийти з цього з честю.
– Металіст 1925 сильно змінився?
– Якщо порівнювати з матчем першого кола, вони грали в короткий пас, тонко діяли. Зараз більше акцент на результат. Трішки десь спростили гру. Всі розуміють, що треба вибиратися із зони вильоту. Дуже класна команда. Мені імпонує їх стиль. Якщо дати час Скрипнику, він сколотить добротну команду.
Руслан Черненко у матчі з Металістом 1925, фото: ФК Оболонь
– Капітан Оболоні Олег Слободян пропускав гру через травму. Його відсутність сильно позначилася на вашій грі?
– Олег – дуже важливий гравець. У нас дуже здорова конкуренція. Якщо хтось випадає, є ким замінити. Він був з нами, підтримував нас.
– За рахунок чого Оболонь хотіла обіграти Металіст 1925?
– В нас був свій план на гру. Добре проаналізували суперника. Знали, як він буде грати. Десь щось виходило, а щось – ні. Ми виходили на гру тільки перемагати, бо розуміли, що ці три очки нам дуже потрібні. Розберемо наші прорахунки і виправимо їх до наступної гри.
«Герреро – дуже хороший нападник. Виділяється в УПЛ»
– В епізоді із забитим голом ви самі оцінили ситуацію, чи вас тренерський штаб просив частіше колотушку заряджати?
– Тренери завжди наголошують, що за можливості треба бити. Це була атака в перехідній фазі, я отримав м'яча в центрі поля. Чесно кажучи, мені здавалося, що я пробивав біля карного майданчика, а потім на відео побачив і офігів, з якої дистанції залетіло! Подумав про себе: «Ні фіга собі!».
– Та всі так подумали, хто дивився матч.
– Я стараюся на тренуваннях дуже багато відпрацьовувати удари в паузах між вправами. Кілька разів б'ю здалеку, бо я розумію, що це мій козир. Якщо це може принести користь команді, чому цей навик не розвивати? Це було круто
– Який гол вам найбільше запав в душу – Динамо, Поліссю чи Металісту 1925?
– Не можу сказати. Всі були важливими. Найголовніше, щоб ці голи приносили нам користь і допомогли Оболоні залишитися в УПЛ. Кожен гол – заслуга всієї команди, яка працює на результат. Від голкіпера до нападника.
Гравці Оболоні, фото: ФК Оболонь
– Попереду на вас чекає зустріч із Зорею, яка у першому колі завдала багато клопоту (Оболонь втратила перемогу, поступившись 2:4). Які висновки зробили з того матчу?
– Це був веселий матч з двома різними таймами. Я тоді вийшов на останні 10 хвилин. Навесні у нас була між собою ще й контрольна гра (1:2 у березні, – прим. «УФ»), але ми більше були сфокусовані на собі. На мою думку, тренерський штаб буде до неї повертатися в ході підготовки. Очки дарувати ніхто не стане.
– Якої думки ви про нинішню Зорю?
– Своєю грою вони заслужили бути в топ-5.
– Ви вже придумали, як зупинити Герреро? В тій грі він обходив ваш захист, як стоячих.
– Едуардо – дуже хороший нападник. Виділяється в УПЛ. Йому потрібно приділити особливу увагу. Не дати йому зіграти, як він хоче.
«У президента клубу є плани побудувати дуже амбітну Оболонь»
– Ви другий сезон граєте в Оболоні. Як вам працюється під керівництвом тандему Іващенко-Антоненко?
– Вони досить гармонійно доповнюють один одного. Валерій Володимирович більш виважений, а Олександр Сергійович дає ті емоції, які дуже потрібні команді. Вони обидва живуть грою, віддаються повністю.
Іващенко та Антоненко діляться з нами своїм досвідом гри в УПЛ. Багато хлопців, в тому числі і я, вперше сюди потрапили. Тоді був трошки інший футбол. Менталітет, божевільні гроші і футболісти більш агресивні. Вони часто апелюють до того, що не варто боятися суперника, як вони свого часу – коли обігрували Динамо, Шахтар. Ми так само повинні в кожній грі грати на перемогу. Виходити на кожну гру, як на останню.
Валерій Іващенко, фото: ФК Оболонь
– Багато часу знадобилося, щоб звикнути до сучасної УПЛ?
– Мені було комфортно. Темп гри відрізняється від того, який був у Першій лізі, але це можна виправити. Я був до цього готовий. Дуже впевнений собі, що я зможу спокійно грати на цьому рівні.
– Досвід боротьби за високі місця в нижчих дивізіонах та битва за прописку в еліті якось відрізняється?
– Головне, щоб була мотивація. Ми дуже хотіли сюди потрапити і закріпитися після першого сезону. В середовищі однодумців ти кайфуєш від футболу.
У президента клубу є плани побудувати дуже амбітну команду. Він нас підтримує. Я думаю, що Оболонь має все, щоб боротися за хороші місця. У нас була задача – закінчити чемпіонат в топ-10. Десь досвіду не вистачило. Сподіваємось, що нам вдасться залишитися в УПЛ на сезон 2024/25 і зробити наступний крок.
– Хто найбільше запам’ятався з суперників по чемпіонату?
– Кривбас. Вони задають такий темп! Не кожна команда витримає. Все швидко намагаються робити. Видно тренерську руку.
Рух – це наше майбутнє. Вони дуже круті! Ми, коли грали з ними у Львові здавалося, що виходимо проти Динамо або Шахтаря. Агресивно, вертикально, удари, подачі, контроль м'яча, гра один в один. За таким футболом майбутнє. Вони – красунчики.
– Оболонь та суддівство – тема, яку можна вічно смакувати. Після зміни влади в футбольних кабінетах для вас стало простіше дихати?
– Навесні все було топ.
«Вдячний Оболоні, що дали здійснити мрію – грати в УПЛ»
– З огляду на турнірне становище Оболоні, як психологічно балансувати між тиском за результат та задоволенням від футболу?
– Коли тисне на тебе турнірне становище, це впливає на гру. За себе можу сказати, що я спокійно даю раду цим емоціям. Ми розуміємо всю відповідальність, десь перестраховуємось, коли ти знаєш, що можеш вилетіти. Результат виходить на перший план.
– Разом із Оболонню у 30 років ви повернулися в УПЛ після 13-річної відсутності, хоча цього могло і не статися...
– Я дуже вдячний Оболоні, що мені дали шанс зіграти в УПЛ (до цього Черненко лише раз зіграв за київський Арсенал в 2010 році, – прим. «УФ»). Це було моєю мрією. Дуже пишаюся, що можу представляти такий клуб, бути корисним.
Руслан Черненко, фото: ФК Оболонь
– Невже Болгарія з її курортами та спокійним життям не втримали вас від повернення додому?
– Я грав якраз у Варні (порт на узбережжі Чорного моря, – прим. «УФ»). Міг там залишатися, але ми з родиною дуже хотіли додому. Не було зрозуміло – буде футбол в країні чи ні? Дорога в Агробізнес була закритою (Черненко був одним із гравців команди з Волочиська, які після 24 лютого 2022 року вирішили не повертатися в Україну одразу, – прим. «УФ»).
– Ви грали в Агробізнесі, який до повномасштабного вторгнення рф був серед лідерів Першої ліги, вибивали Шахтар з Кубка України. Багато ваших екс-одноклубників знайшли себе на рівні УПЛ. Ця команда за потенціалом могла заявити про себе в еліті?
– Команда тоді підібралася класна. Олександр Арсенійович Чижевський зібрав колектив однодумців. Я просто впевнений, що ми б не загубилися в УПЛ. Зараз Арсенійович з обласників зібрав боєздатну команду. Пацани отримали квиток в професійний футбол. Це дуже важливо, коли тренер вірить в тебе. У кожного футболіста можуть вирости крила. Є гравці, які всю кар'єру за тренером з команди в команду переходять. Не кожному так щастить.
– Готуючись до інтерв'ю, дізнався, що ваша дружина займається власною справою. Як військові реалії вплинули на бізнес?
– Підлаштувалися під наші реалії. Стараємось допомагати та підтримувати один одного – як і всі в Україні. Я думаю, що наша історія не є виключенням.
– Ваш контракт з Оболонню спливає по завершенні сезону. Пропозиції від клубу продовжити співпрацю не надходило?
– Мій контракт з Оболонню був підписаний за схемою 1+1. Зараз така ситуація, що незрозуміло, де ми будемо по завершенні сезону. Думаю, це питання вирішуватиметься влітку.
– Ще кілька шедеврів – і питання точно вирішиться:)
– Найголовніше, щоб в країні був спокій.
