«Запросив із Вереса чортів, які бухали і дебоширили»: Сагіров про купівлю кіпрського клубу та боротьбу з Павелком

Феміс Сагіров – новий гість рубрики «Вас турбує Піскун». Український бізнесмен купив кіпрський клуб Героскіпу, який зараз лідирує в Третій лізі. Перед командою стоять найамбітніші цілі.

Андрій Піскун для сайту «Український футбол» та своєї авторської рубрики поспілкувався із Сагіровим про наступне:

• У скільки грошей обійшлася покупка Героскіпу, які у гравців зарплати та бюджет у клуба (спойлер – менший, ніж був у ФК Перемога).
• Який відомий українець невдовзі очолить Героскіпу.
• Про розмову з Красавою та Михайленком.
• Що на Кіпрі кажуть про Безуса.
• Чому Хацкевичу не варто були йти у Карміотіссу.
• Чи відродиться ФК Перемога.
• Про брудну війну Павелка.
• Про «справжніх чортів із Вереса» – Немчанінова та Гегедоша, який «спав з дівчатами за гроші».
• Про неймовірні зарплати Немчанінова та Гегедоша.
• Про шалені запити Слінкіна та як його впіймали на алкоголі.
• Про те, як Сергій Дірявка «вкрав премію» у футболістів.
• Про «легендарного алкоголіка» Олега Тарана, та як він із Яровенком намагався зливати матчі через воротаря Варцабу.

«У клубу були борги – 75 тисяч доларів. Ми їх погасили і збільшили бюджет до 180 тисяч доларів у Четвертій лізі. Зараз він становить 300 тисяч»

– Феміс, розкажіть, як ви купили кіпрський клуб Героскіпу?

– 15 лютого 2022 року ми з ФК Перемога полетіли на збори до Туреччини. Там нас застала війна. Потім я переїхав на Кіпр, де довгий час живуть мої родичі, сім'я. Без футболу я не міг, тому довелося купити команду з Четвертої ліги Кіпру. Це було в серпні минулого року. За підсумками сезону команда піднялася в Третю лігу. Тепер стоїть завдання виходу до Другої.

– Чому ви не повернулися в Україну, адже до повномасштабного вторгнення ви волонтерили? Зі сторони здається, що ви вкладаєте великі гроші у кіпрський клуб і забули про війну та проблеми в Україні?

– Ми не забули про війну. Ми допомагаємо ЗСУ, волонтеримо, але не робимо з цього піар і фотозвіти з пакетиками та коробочками. Якщо ви мене загуглите, то побачите що я допомагаю армії з 2014 року, коли російські війська вторглись в Україну. У мене була принципова позиція у цьому питанні, за що я в 2014 році отримав підозру за погрозу судді Брага фізичною розправою, та знаходився під цілодобовим домашнім арештом. І тільки громада та Революція гідності допомогли мені добитися справедливості в суді! 

Після цього я займався громадською та антикорупційною діяльністю і займаюсь нею по сьогодні, знаходячись в іншій країні. Тому я вважаю що роблю достатній вклад в обороноздатність, боротьбу з корупцією, внутрішнім ворогом та незалежність. 

Я не повернувся в Україну, тому що моя сім’я знаходиться на Кіпрі і я знаходжусь поруч з ними, знаходжусь біля своїх родичів на своїй історичній батьківщині. Я допомагаю зі свого боку Україні, як можу. 

Я невійськовозобов’язаний по стану здоров’я, тому моя допомога не фізична а матеріальна. Я обов’язково повернусь, я дуже скучив за рідним домом, за рідним Дніпром, за рідною Україною. Бажаю усім вболівальникам мирного неба, якнайшвидшої перемоги ЗСУ та перемог їхніх улюблених команд.

– Чому ваш вибір припав саме на Героскіпу?

– По-перше – територіально зручно, я проживаю в Пафосі, а Героскіпу це район цього міста. По-друге – у Героскіпу чудова інфраструктура: хороший стадіон на березі моря, поруч тренувальне поле. Плюс мерія будує ще поля, вже є шість проєктів, два з яких реалізують цього року. 

Феміс Сагіров і футболісти Героскіпи, фото: ФК Героскіпа

На цьому рівні відчутно відчувається підтримка місцевої влади. Мерія дає на команду невеликі гроші. Минулого року вони дали дві тисячі доларів за вихід до Третьої ліги, а цьогоріч обіцяють 15. Плюс муніципальним стадіоном і комунікаціями ми користуємося безкоштовно. 

Для прикладу, в Україні мені обходилася оренда полів у 50 тисяч доларів на рік. 

– Ви повністю викупили клуб?

– Героскіпу – це громадська організація, куди входить жіноча команда, юнацькі та дитячі академії. Ми є власниками першої команди і U-19.

– У скільки вам обійшлася купівля Героскіпу?

– Як такої покупки не було, команда грала в Четвертій лізі, скільки вона там коштує. У клубу були борги – 75 тисяч доларів. Ми їх погасили і збільшили бюджет до 180 тисяч доларів у Четвертій лізі. Зараз він становить 300 тисяч. У Другій лізі бюджет буде мільйон, а коли вийдемо у Вищу лігу – від 2.5 млн. А далі будемо дивитися.

– Звідки у вас гроші, чим ви займаєтеся?

– У нас юридична компанія та IT-бізнес. Я сказав достатньо.

– На сайті Героскіпу написано, що перед клубом стоїть завдання підвищуватися в дивізіоні щосезону. Наскільки це реально?

– Ми – максималісти, тому не бачу жодної причини, чому б нам цього не зробити. Минулого року Героскіпу виграв першість Четвертої ліги, цього року – хочемо перемогти в Третій лізі, а вже в Другій конкуренція буде серйозна, але ми спробуємо вийти у Вищий дивізіон. Будемо привносити в кіпрський футбол українські штучки.

«Про Безуса мене часто запитують: «Вау, що це за класний футболіст з України?»

– У вашій команді немає жодного українця. Не думали когось підписати із співвітчизників?

– На Кіпрі є серйозний ліміт на легіонерів. У Четвертій і Третій лігах грають футболісти тільки з паспортами Євросоюзу. У Другій лізі вже можна буде заявити трьох гравців без паспорта ЄС, але одночасно на полі можна буде перебувати тільки двом.

– Дивився заявку Героскіпу, у вашій команді п’ять легіонерів з Європи.

– Спочатку був лише один легіонер – француз Макрез, якого я привів із ФК Перемога. У дніпровському клубі тренери його не бачили в складі, а на Кіпрі він усіх розриває і робить різницю. Хлопець дуже талановитий, молодий, швидкий, технічний. Самому цікаво, що з нього виросте. Також ми взяли трьох кваліфікованих португальців і якісного захисника грека. Тепер уже можна будувати той футбол, який ми любимо – це контроль м'яча і швидкі атаки. 

Ще ми підписали класного кіпріота нападника, який минулого сезону забив 26 голів за ЕНАД у Третій лізі. Піттарас його звати. 

– Цікаве прізвище.

– Є таке, але він дуже розумний і класний гравець, допомагає нам. Тож окремий респект Піттарасу. Також хочу відзначити нашого досвідченого та надійного воротаря Захаріду, якого я підписав цього літа.

– Які зарплати отримують футболісти вашої команди?

– Максимум – дві тисячі євро. 

– Щоб було зрозуміло рівень Героскіпу, з якою українською командою можна порівняти ваш клуб?

– Коли я тільки прийшов, то ФК Перемога в чемпіонаті області була сильнішою, ніж Героскіпу на Кіпрі, але цього року я сколотив непогану банду. У нинішній Першій лізі України могли б спокійно грати. 

– Про українських футболістів на Кіпрі що кажуть?

– Про Безуса мене часто запитують: «Вау, що це за класний футболіст з України?». Приємно таке чути та спостерігати за ним. 

Роман Безус, фото: ФК Омонія

– Акрітас (Хлорака) тренує Дмитро Михайленко, перетиналися з ним?

– Так. Ми обіграли його команду в товарняку – 2:1. Після матчу поспілкувалися, він був засмучений програшем. 

– До себе в команду не хочете його переманити?

– Він непогано працює в Акрітасі, йому платять хороші гроші. Я перебивати не збираюся. 

«А що, Хацкевич не знав, куди йде? Власник клубу ‒ ігровик, і тому я не здивований, що відбувається в Карміотіссі»

– На Кіпрі виступає ФК Красава російського блогера Євгена Савіна, де раніше було багато українців. Ви з Савіним перетиналися?

– Один раз із ним бачився. Випили кави, трохи поспілкувалися. Начебто, позитивний хлопець. Красава прагне у Вищу лігу, у них хороший медійний відділ. Дай Бог, щоб у нього все вийшло.

Героскіпу є чому повчитися у Красави в медійному плані. Ми будемо підтягувати цей компонент, щоб робити різницю не тільки на футбольному полі, а й у соцмережах. У ФК Перемога була хороша медійка, нею займався Денис Шкіпер, який загинув на війні, захищаючи нашу країну, царство йому небесне. 

Скоро до нас приєднається фотограф Андрій Лічко, він прилетить із Німеччини. Він у нас буде не тільки фотографом, ми йому дамо більше повноважень. 

– Хто зараз тренер у Героскіпу?

– Зараз команду тренує найкращий бомбардир минулого сезону та наш екскапітан Солому, якому я дуже вдячний за допомогу команді. Але я досяг попередньої домовленості з Геннадієм Жилкіним. 25 листопада в нього закінчується контракт із казахстанським Акжайиком, і він має стати нашим новим головним тренером. Мені потрібна своя людина в команді, щоб контролювати всі процеси. Тут дуже багато підводних каменів. 

– Розкажіть, що ви під цим маєте на увазі?

– Люди керували командою 30 років, і тут прийшли ми. Почали ставити запитання, як усе влаштовано, куди йдуть гроші тощо. Доводиться приймати кардинальні методи. Ми працюємо – як профі, а кіпріоти у нижчих лігах – як напівпрофі. 

– У чому проявляються їхні особливості?

– У Героскіпу довгі роки грало багато місцевих футболістів, які не відповідали рівню команди. Ми почали приводити нових, а старожили ображалися і не грали. Доводилося позбуватися старої гвардії.

Також колишнє керівництво клубу намагається приводити в команду своїх друзів, кумів, братів, а ми це ламаємо. Люди, які були в Героскіпу ще з аматорів, ніяк не зрозуміють, що вже не тягнуть рівень і намагаються створювати проблеми всередині колективу.

На наступний рік я взагалі буду прагнути до повної легіонеризації Героскіпу. Хочу підписати більше португальців та італійців. Серед кіпріотів є непогані захисники, але у півзахисті й атаці – біда. 

– Хацкевича не пробували покликати? Він зараз без роботи, а досвід на Кіпрі в нього є.

– Ну куди нам Хацкевича? У нас ще не той рівень. 

Олександр Хацкевич, фото: ФК Карміотісса

– Хацкевич в інтерв'ю говорив, що його в Карміотіссі схиляли до договірних ігор, і через це він звідти пішов. Як узагалі йдуть справи з договірняками на Кіпрі, стикалися з таким неприємним явищем?

– А що, Хацкевич не знав, куди йде? Власник Карміотісси – це громадянин РФ Дмитро Пунін, який серед іншого має ігровий бізнес і в Україні – це компанія «Pin-up». Він – ігровик, і тому я не здивований, що відбувається в Карміотіссі. 

Цього року вони посідають в чемпіонаті Кіпру передостаннє місце і туди ніхто не хоче їхати з футболістів.

Я з договірними матчами не стикався і мені ніхто нічого не пропонував. У мене з цим суворо, я в Україні футболістів ФК Перемога возив на детектор брехні. Зі мною в цьому плані жарти погані.

«Якби Суркіс та Коломойський дали гроші, мені вистачило б одного тижня, щоб за таку людину, як Павелко, всі забули»

– Раз ви вже згадали дніпровський клуб, то давайте про нього поговоримо. Чому ФК Перемога не відновила свою професійну діяльність?

– Тому що я не відчував жодної підтримки від УАФ і місцевої влади. Мене тільки душили. Цього року Героскіпу отримає 25 тисяч євро від кіпрської Федерації, по п'ять від УЄФА і ФІФА, і 15 від мерії міста. 

ФК Перемога зараз би жила, якби УАФ компенсувала нам житло не в нашому місті. Від УЄФА передбачені різні виплати, але ФК Перемога лише раз отримувала якийсь шматочок. Ми постійно платили за арбітрів, реєстрували іноземців по 150 тисяч гривень. Вносили шалені гроші в ПФЛ і УАФ. Асоціація футболу просто вигадувала суми і абсолютно незрозуміло, куди вони йшли. 

Нам намагалися не видати атестат на участь у Другій лізі, намагалися заганяти по судах тощо. Але ми працювали всупереч усьому, про що свідчать наші результати і футболісти, які до нас приходили. Довоєнний чемпіонат визнали закінченим, і ФК Перемога отримала путівку в Першу лігу.

– Чому до вас було таке ставлення?

– Ще в аматорах у мене були конфлікти з Дніпровською федерацією футболу, а Павелко на це реагував. Він усував команду з чемпіонату, коли ми йшли на першому місці, а мене хотіли дискваліфікувати на п'ять років.

Причина? Нібито я побив суддю Дениса Резнікова в роздягальні. Але в мене є зовсім інше відео, де арбітр сказав інспектору матчу: «Відійди, я зараз його йо#ну». Тобто мене. Потім арбітр, щоб захиститися, почав писати заяву, що я його нібито побив. 

У підсумку дискваліфікацію з команди зняли, ми виграли Кубок і чемпіонат міста, заявилися в аматори і подали атестацію на Другу лігу. Я пройшов усі кола пекла і став особистим ворогом Павелка.

– Що не поділили з Павелком?

– Павелко тоді був нардепом і головою бюджетного комітету. Його розлютило, що я намагався боротися із суддівським свавіллям, і мій конфлікт із Резніковим і дніпровською Асоціацією футболу він сприйняв на свою адресу і замовив, щоб мене посадили. Генералам Дніпровської області ставилися завдання мене закрити. 

Андрій Павелко, фото: Getty Images

Крім цього, проти мене був спрямований криміналітет. Мене погрожували вбити. Надходили дзвінки з незнайомих номерів, де мені говорилося зупинитися, відкликати позови із суду, інакше моя сім'я постраждає. 

Павелко почав замовляти проти мене фейкові новини, що нібито ми хочемо захопити у рейдерський спосіб УАФ за гроші Суркіса і Коломойського. Якби вони мені дали гроші, мені вистачило б одного тижня, щоб за таку людину, як Павелко, всі забули. А я боровся за своє ім'я і команду. Навіть з обмеженими ресурсами ми показали майстер-клас, борючись із корупційною машиною.

До Павелка сьогодні добре підходить прислів'я: «Не рий іншому яму, сам у неї потрапиш».

– Якусь особисту розмову з Павелком можете згадати?

– У мене не було з ним особистої розмови. Дякую моїм друзям, які допомогли в певний момент, бо вся комунікація проходила через них. Павелко категорично не хотів бачити мене в команді. 

Усі судді знали, що Павелко на мене ображений і вони приїжджали із завданнями «вбивати» ФК Перемога. Але в останньому сезоні такого вже не було– нас не гасили, але й не допомагали. 

«ФК Перемога не видали атестат, тому що я не випив із Задираном кави»

– Чому вам не видавали атестат у той час?

– Я сам дивувався. Найсмішніше, що атестат видали Таврії, у якої в другому турі не було грошей на бензин, щоб поїхати на виїзний матч, а ФК Перемога з найбільшим статутним фондом – ні. Наш клуб не відповідав якимось критеріям, які вигадали Павелко із Запісоцьким і Задираном.

Мені запропонували поїхати до Задирана на зустріч і вирішити це питання за чашкою кави. Я відмовився. Виходить, ФК Перемога не видали атестат, тому що я не випив із Задираном кави.

Я дуже розлютився. Тому ФК Перемога першим в Україні почав цікаву практику в судах загальної юрисдикції, тому що в нас немає спортивних судів. У підсумку ми отримали легальні рішення, які нам допомогли отримати атестат. Мені навіть Юрій Береза з Дніпра-1 дзвонив і просив, щоб я зупинився, але я принципово пішов до кінця. 

– Що було в матчі з ФК Суми, коли вболівальники суперника напали на вашу команду після того, як вона забила два голи наприкінці зустрічі?

– Це теж усе сталося з подачі Павелка. Матч із ФК Суми мав відбуватися на стадіоні «Ювілейний», але його, з невідомої причини, перенесли в село Байрак. Заходів безпеки на грі взагалі не було дотримано, була присутня лише пара поліцейських. 

Натовп хуліганів, які нападали, організовано привезли в село на автобусах. Було видно, що це підготовлена акція. Це були, як внутрішні розбірки, у Сумах тоді мінялось керівництво, так і акція, спрямована проти мене і ФК Перемога. Таким чином, нас намагалися збити від виходу в Першу лігу. 

Павелко організував масові безпорядки на користь своїх друзів-партнерів ФК Скорук, з яким ми змагались за підвищення у класі. Думали, що ми неправильно зреагуємо і зробимо якісь незаконні дії, але цього не сталося. Нас запшикали газовими балонами, били кастетами, у гравців купа травм. 

Але УАФ нас усе одно оштрафувала за неспортивну поведінку, наша апеляція досі, напевно, на розгляді. Мене намагалися відсторонити від футболу, говорили, що я пістолетом комусь погрожував, хоча зброї із собою в мене точно не було.

– Читав, що в той час спалили ваш автомобіль.

– Не мій, а мого брата. Він був директором ФК Перемога. Слідство триває досі, винні не знайдені. Цілком можливо, що це була така боротьба за Першу лігу. У мого брата немає ніякого бізнесу і ворогів, щоб підпал був пов'язаний з іншою діяльністю, крім ФК Перемога.

«Я запросив із Вереса справжніх чортів – Гегедоша та Немчанінова. Вони не зіграли за ФК Перемога жодної офіційної гри, зате бухали і дебоширили в Туреччині»

– Давайте про хороше. ФК Перемога ще може відродитися?

– Якщо футбол в Україні змінить вектор у бік розвитку, то із задоволенням. Коли було не можна грати в Дніпрі, то команду б довелося утримувати на Заході України, де наші земляки здають нам квартири в оренду вдвічі дорожче, ніж у Європі. Ви уявляєте, у скільки б там мені обійшлося утримувати команду з Дніпра? Тим паче колектив довелося б збирати новий, адже майже вся команда залишилася за кордоном. 

– Коли ФК Перемога розформувалася, борги перед командою погасили?

– Я почув багато розмов про те, що кинув команду в Туреччині. Але ми купили для команди груповий квиток до Бухареста і кожен поїхав своєю дорогою. 

– Взимку ФК Перемога посилився футболістами з Вереса – Гегедошем, Немчаніновим і Тимофієнком. Як удалося запросити гравців з УПЛ?

– Це була моя помилка, про яку я шкодую досі. Я запросив із Вереса справжніх чортів – Гегедоша та Немчанінова, які отримали зарплати і шалені підйомні наперед. Вони не зіграли за ФК Перемога жодної офіційної гри, зате бухали і дебоширили в Туреччині. Персонал готелю навіть викликав на них поліцію, бо не могли з ними впоратися. Вони просто скажені. Я подивився на цей цирк і полетів на Кіпр 27 лютого.

А вони кажуть, що ми кинули їх у Туреччині. Щоб ви розуміли, Немчанінов отримав сім тисяч доларів підйомних і сім тисяч першу зарплату, яку так і не відпрацював. Гегедош отримав менше – три з половиною тисячі підйомних і дві зарплати наперед, теж по три з половиною. З Гегедошем проблеми не закінчилися.

Роберт Гегедош, фото: ФК Санта-Лучія

– Що було ще?

– Мені написала якась дівчина з Рівного і сказала, що Гегедош винен їй грошей. Вона хотіла, щоб клуб за нього розрахувався, погрожувала якимись публікаціями в соцмережах. Потім виявилося, що у Вересі в нього була така сама ситуація, і ця дівчина не одна. Нам почала писати інша з таким самим питанням. 

– То що Гегедош із дівчатами накоїв, що вони просили грошей?

– Він вступав із ними в статевий контакт, а потім виманював гроші і пропадав. Дівчата його шукали по футбольних клубах і погрожували, що зіпсують клубам репутацію. Говорили, що опублікують інтимне відео з Гегедошем. У підсумку я їм заплатив – одній дав 50 тисяч гривень, а другій – 25. 

– Ви з Гегедошем говорили на цю тему?

– Звичайно! Я його викликав до Туреччини і кажу: «Мені пишуть дівчата, що ти винен їм грошей, і просять розрахуватися». На що він відповів: «Нехай мене притягують за статтею, як проститута. Я готовий понести покарання і заплатити штраф». Я в шоці на нього дивлюся, а сам думаю: «Ну ти й хворий»!

«Дірявка вкрав у футболістів премію у розмірі 15 тисяч гривень»

– Виходить, що Слінкін, з яким ви розірвали контракт через його порушення режиму – це ще квіточки.

– Я тоді зібрав хорошу команду: Сікорський, Слінкін, Валєєв, Сидоренко, Велев, Павлюк та інші. Але після двох турів із цими гравцями у ФК Перемога було лише одне очко. Хоча ми грали вдома з новачками Другої ліги – ФК Полтава і Скоруком. 

Треба було приймати жорстке рішення. Тренера ми залишили, із Сікорським розлучилися за обопільною згодою, а зі Слінкіним ви самі бачили як. Він пропустив два тренування, ми поїхали до нього, він не відчиняв двері. Потім власник орендованої квартири дав нам ключ, і ми потрапили всередину, знайшовши напівп’яного Слінкіна і порожні пляшки від алкоголю.

Найцікавіше, що вимоги у Слінкіна були ого-го – щоб квартира була в новобудові і першої здачі. Я йому це зробив. Навіть я іноді жив в орендованих квартирах не першої здачі, і не помер. 

У підсумку на позицію Слінкіна поставили Цопу, а на місце Сікорського – Кічу, і ФК Перемога почав перемагати і підніматися вгору в таблиці. 

Андрій Слінкін, фото: ФК Гірник-Спорт

– Який бюджет був у ФК Перемога?

– Близько двох мільйонів доларів.

– Яка максимальна премія була в команді?

– 500 тисяч гривень на команду після перемоги над Балканами і запорізьким Металургом. У нас була традиція. Я привозив гроші на стадіон у пакеті й клав у центральне коло. Капітан забирав пакет і з тренером ділив гроші на команду. Усі кайфували. 

– У вас у клубі, окрім відомих футболістів, працювали й відомі тренери, наприклад Сергій Дірявка – колишній захисник збірної України.

– Ходили легенди, що ми висадили його з автобуса в Тростянці. Це неправда! Ми його висадили вже під Дніпром.

– А що сталося?

– Я завжди цікавився у тренерів стартовим складом на матч. В одній грі мав грати воротар, якому раніше не давали шансу, хоча він непоганий футболіст. Я приїжджаю, а на воротах стоїть інший голкіпер. У підсумку ФК Перемога пропустив з центру поля після його помилки, і ми програли – 0:1. 

Після цього Дірявка і тренер воротарів закінчили з нами співпрацю. Але це не єдина причина, чому ми прибрали Дірявку.

– Яка була ще?

– Він вкрав у футболістів премію у розмірі 15 тисяч гривень. Перед грою з Балканами я передав Дірявці гроші на команду, але він їх не доніс, почав щось вигадувати. Коротше, нехороша людина. 

Сергій Дірявка, фото: СК Дніпро-1

«Через Варцабу Яровенко і Таран намагалися іноді зливати матчі і мені доводилося втручатися на льоту»

– А який досвід роботи у вас був із Євгеном Яровенком та Олегом Тараном?

– Найбільше я був незадоволений Тараном. Це легендарний алкоголік, який паразитує на футболі. Він навіть намагався продати трьох футболістів ФК Перемога в інші клуби, коли працював у мене в команді – Сьомку, Сидоренка і Павлюка. Вони не прибули на зимові збори і Таран намагався на нас тиснути, щоб ми віддали йому відкріпні на цих гравців. Хто нам тільки не дзвонив, але я всіх делікатно послав і Сидоренко з Павлюком продовжили за нас грати, Сьомку я відпустив у Гірник-Спорт. 

Кілька матчів Таран намагався продати, але слава Богу, я встигав реагувати. 

– Як?

– У Тарана і Яровенка був такий воротар – Варцаба, якого вони всюди водили за собою. Через нього вони намагалися іноді зливати матчі і мені доводилося втручатися на льоту. Я запропонував Яровенку, Тарану і Варцабі поїхати на детектор брехні, але вони відмовилися. Потім усе йшло нормально, напевно, боялися.

Якщо проаналізувати виступи Варцаби за ФК Перемога, то у нас і донині є до нього питання щодо кількох матчів. 

Також до Тарана є питання щодо грошей. Ми видавали гроші на команду, але вони постійно не доносилися і списувалися на віртуальні витрати. Ми на цьому спіймали адміністратора, якого привів Таран з Яровенком, і відразу його звільнили його. 

Апогеєм стало, коли сніданки і вечері для команди Яровенко і Таран почали організовувати в кафе у свого друга. Їхня вартість була 170 і 220 грн з людини. Потім я з'ясував, що там були їхні інтереси, вони з цих сум отримували по 30 і 50 гривень відповідно.

Я вже не витримав, вигнав Тарана, Яровенка і всіх їхніх футболістів, набрав молодь, і наступного року в нас була класна команда, яка, якби не війна, виступала б у Першій лізі.

– Ну й останнє запитання. Чи є у вас мрія, щоб Героскіпу став номером 1 у місті й обійшов Пафос, і наскільки вона здійсненна?

– Сьогодні нам до Пафосу ще гребти і гребти. Але якщо ми говоримо про мрію, то Пафосу нам замало, ми хочемо і в єврокубках себе спробувати. Також хочеться розкрити молодих футболістів. У нас є один малюк, звати Марінос, йому 9 років. 

Він весь час із нами в роздягальні, як талісман. Такого класного футболіста я ще ніколи не бачив у своєму житті. Сподіваюся, він не перегорить і з нього щось виросте. Ми зі свого боку будемо підтримувати малюка та його сім'ю. 

Крім цього, я сподіваюся, що в УАФ незабаром зміниться керівник, новий голова почне розвивати футбол, і ФК Перемога відродиться.

***

Редакція «УФ» залишає право для згаданих у публікації персоналій висловити свою позицію. Впродовж сьогоднішнього та найближчих днів ми звернемося до кількох фігурантів інтерв’ю Сагірова за їхніми коментарями.

Читайте також:

• «Чорт ‒ це той, хто кинув команду у скрутний час»: Немчанінов жорстко відповів Сагірову про «дебош» у Туреччині
• «Та не було такого! Це він проститут!»: жорстка відповідь Гегедоша на скандальне інтерв’ю Сагірова
• «Щоб я забирав у гравців гроші? Та він з глузду з’їхав»: Дірявка жорстко відповів на звинувачення Сагірова
• «Гегедош – альфонс та шахрай»: колишня дівчина ексфорварда Вереса та Перемоги розповіла про шокуючі борги футболіста