Мессі з Говерли, дебютний гол Блохіна за Динамо, наш Чілаверт: 15 квітня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 574
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
1 голос
Мессі з Говерли, дебютний гол Блохіна за Динамо, наш Чілаверт: 15 квітня — цей день в історії українського футболу
Сергій Мякушко, фото: НК Верес
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

15 квітня 1960 року у місті Кокшетау (Казахська РСР) народився Михайло Бурч – легендарний голкіпер луцької Волині, один із найрезультативніших воротарів українського футболу.

Найбільше Бурч відомий саме як страж воріт луцької Волині, яка свого часу також іменувалася Торпедо. Усього за «хрестоносців» Михайло провів 456 матчів в усіх турнірах, що дозволяє займати йому четверту сходинку серед гравців з найбільшою кількістю ігор за Волинь. Серед воротарів ніхто за луцький клуб не зіграв більше, ніж Бурч.

Також в історію українського футболу Михайло увійшов, як один із найрезультативніших воротарів українського футболу. Згідно з різними оцінками, за свою кар’єру голкіпер забив близько 50 голів (зокрема один з гри), був штатним пенальтистом, яким його призначив Мирон Маркевич. 

18 березня 1992 року на у другому таймі домашнього матчу з Дніпром воротар з пенальті переграв Валерія Городова, принісши перемогу Волині та ставши першим голкіпером, який забивав у чемпіонаті незалежної України.

Михайло Бурч, фото: ФК Волинь

За кордоном Бурч встиг пограти за такі польські клуби, як Петрохемія та Гутник. У Словаччині виступав за Хемлон. Також за свою кар’єру захищав кольори Спартака (Івано-Франківськ), СКА Карпати, Верес, Сокіл (Золочів) та ЛОКОР. Після завершення виступів працював тренером воротарів у луцькому спортінтернаті, а згодом і у Волині.

15 квітня 1972 року у місті Київ в матчі між Динамо та Дніпром дебютним голом у чемпіонатах СРСР відзначився легендарний Олег Блохін. Форвард увірвався з лівого напівфлангу й елегантно перекинув воротаря дніпрян, зрівнявши рахунок у зустрічі. Переможний гол для киян забив нападник Віталій Шевченко вже за 20 хвилин до завершення поєдинку.

Усього ж чемпіонатах СРСР Блохін забив 211 м’ячів у 432 матчах, ставши рекордсменом і за кількістю голів, і за кількістю проведених ігор. Тому можна сміливо сказати, що в цей день, 52 роки тому, розпочалося стрімке сходження Блохіна на Олімп футбольної слави.

Чемпіонат СРСР-1972, третій тур

Динамо – Дніпро 2:1 (0:1) 

Голи: Блохін, 65, Шевченко, 70 – Романюк, 26

  • Динамо: Рудаков, Фоменко (Веремєєв, 69), Сосніхін, Матвієнко, Решко, Трошкін, Мунтян, Пузач, Бишовець (Шевченко, 58), Колотов, Блохін. 
  • Дніпро: Собецький, Сергєєв, Денеж, Богданов, Федоренко, Гринько, Шнейдерман, Назаров, Лябік (Євсеєнко, 69), Паркуян (Пилипчук, 79), Романюк.

15 квітня 1980 року у місті Шахтарськ (Донецька область) народився Дмитро Єсін – вихованець донецького Шахтаря, півзахисник маріупольського Іллічівця та полтавської Ворскли, володар Кубка України.

За часи свого перебування в Шахтарі не провів жодної гри за першу команду «гірників». Переважно виступав за Шахтар-2 та Шахтар-3. 

Хавбек насамперед відомий своєю грою під керівництвом Миколи Павлова в Іллічівці та Ворсклі. Усього під орудою видатного українського фахівця Єсін провів 188 поєдинків, забивши 13 голів та оформивши шість результативних передач.

Найбільше матчів у власній кар’єрі провів саме у складі маріупольського клубу – 179 (10 голів та асист). У футболці ж Ворскли Єсін відіграв 105 поєдинків, забивши дев’ять голів та оформивши шість результативних пасів. Разом із ворсклянами став переможцем Кубка України в сезоні 2008/09. У фінальному поєдинку Дмитро провів на полі 89 хвилин.

Після завершення футбольної кар’єри став тренером. Працював у структурі Іллічівця та маріупольського клубу Яруд. Син Дмитра – Дем’ян – у січні 2024 року підписав контракт з італійським Торіно. 

15 квітня 1993 року у місті Київ народився Сергій Мякушко – вінгер столичної Оболоні й Динамо, гравець львівських Карпат, ковалівського Колоса і полтавської Ворскли, переможець чемпіонату та Суперкубка України.

Дебютний матч на дорослому рівні провів у складі Оболоні. Загалом же в складі «пивоварів» за три роки провів 25 матчів, забивши два голи та оформивши одну результативну передачу. Пізніше київський клуб через фінансові труднощі оголосив про зняття з чемпіонату, тому Мякушко був вимушений шукати новий клуб.

Сергій їздив на перегляд в маріупольський Іллічівець, однак контракт уже в лютому 2013-го підписав з київським Динамо. Виступав за юнацькі та молодіжні команди киян, також брав участь у поєдинках Динамо-2. За основний склад динамівців Мякушко провів усього шість матчів, відзначившись однією результативною передачею. Разом з киянами ставав переможцем чемпіонату та Суперкубка України в 2016 році.

На правах оренди виступав за Говерлу та Ворсклу. В складі закарпатського клубу отримав прізвисько український Мессі, яким його охрестив тодішній наставник команди В’ячеслав Грозний. 

Сергій Мякушко у Говерлі, фото: з відкритих джерел

«Ми його так пестливо називаємо українським Мессі. У нього дриблінг швидкісний, все є, до того ж він дуже позитивна людина. Він повинен боротися з Бікфалві та Ярмоленком в перегонах бомбардирів чемпіонату, адже Мякушко – це нападник, а не півзахисник, так само як і Мессі, Неймар», – говорив Грозний.

Стабільно на високому рівні Мякушко заграв вже у складі львівських Карпат, звідки отримав виклик до національної збірної України. Усього ж у складі «левів» провів 61 матч: 13 голів, шість результативних передач.

Також Сергій запам’ятався своїми потужними та небезпечними дальніми ударами. Так одного разу від «гармати» Мякушка постраждав його експартнер по Динамо – Максим Коваль, який пропустив гол від гравця зелено-білих з відстані близько 40 метрів. Після цього матчу сам Коваль присів на лаву запасних та більше за Динамо в офіційних матчах не грав.

Наступні два роки після Карпат Сергій пробував себе за кордоном. В Іспанії виступав за Алькоркон, а в Польші за Подбескідзе. Особливо проявити себе в Європі вінгеру не вдалося, тому вже у 2021-му Мякушко повернувся до України, підписавши контракт з Минаєм.

Після трьох матчів у складі закарпатців Сергій перебрався в ковалівський Колос, де виступав до зими 2024-го. Усього ж за клуб з Київщини вінгер провів 39 матчів, забивши два голи та оформивши три результативні передачі.

Взимку Мякушко повернувся до Ворскли, та ще і як повернувся! У перших семи матчах після камбеку на Полтавщину Сергій забив три голи та оформив одну результативну передачу.

10 листопада 2017 року в товариському матчі проти Словаччини (2:1) Мякушко дебютував за національну збірну України. Вінгер з’явився на полі на 90-й хвилині, замінивши Євгена Коноплянку.

15 квітня 1993 року у місті Болінтін-Вале народився Флорентін Матей – вихованець Стяуа, півзахисник луцької Волині, Рієки та Аполлона (Лімассол), переможець чемпіонату та Кубка Хорватії.

У складі Стяуа Матей за увесь час провів вісім матчів, результативними діями не відзначався. На правах оренди виступав за клуб Уніря.

В сезоні 2011/12 грав за юнацьку команду італійської Чезени, яка на той момент перебувала у другому за силою дивізіоні, взявши участь у дев’яти матчах.

У вересні 2013-го Матей став гравцем луцької Волині, кольори якої захищатиме наступні три сезони. За цей час Флорентін став одним з ключових гравців команди, провів 61 матч, забив 12 голів та оформив сім результативних передач.

Флорентін Матей, фото: goaltime.com.ua

  • Донька культового тренера в історії Волині – Анастасія Кварцяна – в інтерв’ю «УФ» зізналася, що фанатіла від гри Флорентіна.

В лютому 2016 року за 500 тисяч євро був проданий в Рієку, з якою став переможцем чемпіонату та Кубка Хорватії. Усього ж за цей клуб Матей провів 52 гри: сім голів, вісім асистів. На правах оренди захищав кольори румунської Астри.

Також хавбек виступав за Аль-Іттіхад (ОАЕ), УТА (Румунія), Аполлон (Греція та Кіпр). У складі Аполлону з Лімасола Флорентін зіграв 41 поєдинок, забивши 10 голів та оформив шість результативних передач. 

З лютого 2023-го Матей перебуває у статусі вільного агента.

15 квітня 1996 року у місті Рівне народився Дмитро Кльоц – півзахисник львівських Карпат та рівненського Вересу, який виступав за азербайджанські клуби Кешля та Сабах.

У дорослому футболі Кльоц розпочав кар’єру як гравець Карпат. Усього в складі зелено-білих за сім років провів 107 поєдинків, забивши два голи та оформивши чотири результативні передачі. Під орудою Ігора Йовічевича в юнацькій команді Карпат став володарем бронзових нагород чемпіонату України 2013/14.

З 2020 по 2021 рік Кльоц виступав в Азербайджані, де захищав кольори Кешлі та Сабаха. За обидві команди Дмитро провів сумарно 20 поєдинків, забивши гол та віддавши асист.

У червні 2021-го підписав контракт з Вересом. Наразі в активі півзахисника 41 гра, шість голів та два асисти у складі команди з Рівного.

15 квітня 2003 року у місті Новий Розділ (Львівська область) народився Віталій Роман – вихованець львівських Карпат, фланговий захисник Руху та молодіжної збірної України.

Віталій Роман, фото: ФК Рух

Виховувався у ДЮСШ рідного міста, звідки у 2012 році перебрався до УФК-Карпати. За першу команду «левів» провів 29 хвилин в одному поєдинку.

У жовтні 2020-го став гравцем львівського Руху. Загалом за жовто-чорних зіграв 50 поєдинків, відзначившись однією результативною передачею. Цього сезону Роман є основним лівим захисником львів’ян.

За молодіжну збірну України Віталій усього провів 10 матчів. Взяв участь у п’яти поєдинках команди Унаї Мельгоси у відборі на Євро-2025, відзначившись голом та асистом.

1944 — нар. Кунішіге Камамото (Японія) — найкращий бомбардир у історії олімпійських турнірів — 27 забитих м’ячів. У складі збірної зіграв 61 матч, забив 55 м’ячів.

1970 — у Глазго на футбольному матчі «Селтик» — «Лідс» (2:1) встановлено рекорд відвідуваності для єврокубків — 136 505 глядачів.

1971 — нар. Фініді Джордж (Нігерія) — чемпіон Африки-1994, переможець ЛЧ-1995 на прізвисько Великий трактор.

1982 — нар. Альберт Рієра (Іспанія) — фіналіст Кубка УЄФА-2007, чемпіон Греції та Туреччини.

1989 — одна з найбільших трагедій в історії футболу. У тисняві під час матчу на Кубок Англії між «Ліверпулем» і «Ноттінгем Форрестом» загинуло 96 уболівальників «Ліверпуля», ще 170 було покалічено.