Герой квітня в ААФУ Богдан: «Мій кузен грав за Динамо. А я, може, стану ще одним Джеймі Варді»
151 
Квітень – це перший ігровий місяць в ААФУ, і наскільки ж він насичений! Якщо виготовити табличку саме за підсумками чотирьох турів чемпіонату України серед аматорів у квітні 2025 року, ви не впізнаєте ці змагання. Виявиться, що Rebel і Сокіл випередили грандів, набравши по 12 очок із 12-ти можливих. Це більше, ніж мають за аналогічний період ФК Лісне з Гармашем і Рибалкою, Авангард (Лозова) з Хачеріді, Олійником і Гладким і навіть чемпіон країни серед любителів – Агротех (Тишківка).
А справжнім героєм команди в цих стартових матчах 2025 року став 22-річний нападник Антон Богдан: у трьох матчах (четвертий не зіграв через вилучення) він оформив сім (!) результативних дій – три голи та чотири асисти, це найкращий показник за місяць. Навіть колишні зірки Динамо, Шахтаря, Дніпра, Металіста та збірної України не набили стільки в ААФУ в квітні. Настав час знайомитися, вирішили ми, коли «УФ» спільно з ААФУ визначив найкращого гравця місяця.
В інтерв’ю сайту «Український футбол» нападник столичного Rebel’а Антон Богдан розповів про таке:
«Що таке – грати проти Гармаша й Рибалки? Віра в себе й свіже повітря після першого кола»
– Перш за все, про ваш вражаючий весняний виступ у квітні 2025 року – у трьох стартових матчах ви відзначилися трьома голами та чотирма асистами. Зазвичай запитують: як ви провели збори, що видали такий результат?
– Команда вийшла з відпустки, і ми відразу почали працювати на повну. Я думаю, що тренерський штаб правильно підготував мене та команду до старту сезону, а також це плоди моєї індивідуальної підготовки.
– Rebel в цілому також значно додав і навесні впевнено, з позиції сили, грав проти лідерів. Що змінилося в команді за цей рік на всеукраїнському дорослому рівні?
– Перш за все, команда отримала досвід в першому колі, з якого зробили правильний аналіз та висновки. Ми хочемо вигравати в кожному матчі незалежно від суперника.
– Який насправді потенціал Rebel'у на сьогодні? Ви, як команда, відчуваєте сили грати вже на вищому рівні?
– Rebel – це згуртований колектив, який готовий до різних випробувань, тому кожного дня ми працюємо, щоб приєднатися до найкращих команд, конкурувати та стати найкращими.
– На чому ґрунтується таке сприйняття? Ви грали вже цим складом проти професіоналів – і як ваші відчуття?
– Ми відчуваємо, що спроможні, але у нас досить молода команда, тому в деяких вирішальних епізодах нам не вистачає досвіду. Через такі матчі досвід набувається скоріше.
– Взимку, до слова, Rebel високо дістався в традиційних зимових турнірах. Для вас показовий цей момент? Що винесли для себе з протистоянь проти тих же Гармаша й Рибалки?
– Rebel – завдяки зимньому турнірі, та товариським матчам повірив в себе та отримав свіже повітря після першого кола. Це було дуже важливо для старту другого кола.
– Що скажете про новачків команди? Що дали Rebel'у хлопці, які раніше пограли серед професіоналів?
– Новачки додали конкуренції та професіоналізму команді.
– Серед відкриттів є й гравці, які восени були в команді, проте ще не відігравали такої ролі. Завдяки чому спрогресував той же півзахисник Чубов, у якого теж чимало результативних дій?
– Взагалі Чубов приходив до нас, як потенційний лідер, але отримав травму. Зараз він набрав кондиції і допомагає команді. Він робить те, що від нього очікує команда та штаб.
– Попереду у вас Олімпія – команда, яка здобувала Кубок України серед аматорів і неодноразово виходила в плей-офф чемпіонату та кубка ААФУ. Ваші очікування та враження від першого кола?
– Олімпія – спроможний та досвідчений колектив, але я вважаю, що кожна команда нам по зубах. Зараз ми з ними конкуруємо за вихід в плей-офф, тому в наступному матчі переможе сильніший.
Фото: ФК Rebel
«Мій двоюрідний брат грав за Динамо»
– А звідки родом саме ви? Чим займаються батьки, чи були в роду футболісти?
– Народився я на Уманщині. Батьки – приватні власники. Мій двоюрідний брат – Дмитро Хльобас (форвард; грав за Динамо, Десну та низку інших клубів України й зарубіжжя, – прим. «УФ»). Це, напевно, єдиний футболіст, який був у нашій сім’ї, але я продовжую цю спортивну гілку.
– Коли й завдяки яким командам/гравцям полюбили футбол?
– З дитинства мій кумир – Роналду, але по-справжньому закохав мене у футбол Тоні Кросс. Улюблена команда – Реал (Мадрид).
– Де починали займатися? Хто ваш перший тренер?
– Це була міська ДЮСШ, перші тренери – Олег Миколайович Очерет та Олександр Сергійович Бондар.
– У житті кожного футболіста не з великих міст бувають переломні моменти, коли треба визначатися з подальшим рухом. У які школи їздили на перегляди ви? Де почули "ні", а де – "так"?
– Перший мій перегляд був у команді Зірка (Кропивницький). Там мені відмовили. А другий перегляд був у РВУФК, але на жаль з першого разу туди потрапити також не вдалось.
Мій характер не дозволив мені здатися, і я все ж таки зміг довести, в першу чергу собі, що повинен пов’язувати своє життя з футболом.
– Знаю, що ви пограли за колишній РВУФК – Олімпійський коледж імені Піддубного. У яких тренерів там займалися? Чому навчилися?
– Першим тренером у мене був Євгеній Кірієнко, мені дуже повезло, що я потрапив саме до нього, він був молодий та амбітний тренер, який виховував в мені людину в першу чергу. Йому допомагав Володимир Філонюк, але, на жаль, цієї люди з великої літери вже з нами немає. Це люди, які найбільше мені допомогли в футбольному житті.
«Грати з Волошиним, Царенком, Яциком було легше, ніж проти них:)»
– Хто з ваших ранніх одноклубників де влаштувався? Загал уже знає захисника Дихтярука (Інгулець) і півзахисників Матюшенка (ФК Минай), Іродовського (Металург). А, може, хтось ще десь грає?
– Мій близький друг з тих часів зараз грає у Чехії – це Данило Пусь, який також перебував на зборах з першою командою Десни. Але через війну ми не бачились вже більше 3 років. Він слідкує за Rebel’ом, а я слідкую за його командою.
– Як гралося проти грандів – того ж Динамо з Волошиним, Болем, К.Поповим, Царенком, Яциком і Н.Малишем (пізніше, в часи дубля, з Ванатом, Бражком, Біловаром), Дніпра із Сапутіним і Смоляковим, Шахтаря з Очеретьком, Мампассі та Недесом?
– Грати з ними було легше, ніж проти них😂. Зі всіма хлопцями ми перетиналися в національній збірній та Динамо. Вже тоді було видно, що всі вони заслуговують бути в перших командах. З деякими з них ми досі спілкуємося, тому я бажаю всім успіху, та надіюся, що ми ще зустрінемось не тільки в житті, а й на футбольному полі.
– В який момент у вас з'явилася пропозиція від Динамо?
– Це був перехід у вікову групу U-16, після того, як із командою РВУФК провели шикарний сезон. Тоді ми обігрували Шахтар, Динамо, Дніпро та Металіст – і пропозиції були не тільки в мене. Всі лідери команди пішли, і розпався, на жаль, наш колектив. Дуже гарний був час. Все це на чолі з Євгеном Кірієнком. Він згуртував нас.
– З якими тренерами працювали? Чи відрізнялися умови роботи та ставлення до гравців?
– В Динамо я працював під керівництвом Дмитруліна та Проценка. Там були більші вимоги, Динамо – це гранд в якому ти не міг програти два матчі підряд. В кожному матчі повинна була бути максимальна концентрація. Це дало мені можливість навчитися цьому, та бути грандом насамперед для самого себе. Щоб ніяк не забруднювати своє ім’я. Вигравати в кожній ситуації в житті та на полі, ніколи не зупинятися.
– Після Динамо ви провели дуже сильний період за ОФКІП (тодішній РВУФК). Спортивної злості набралися чи допомогли знання та вміння, отримані в Динамо?
– Динамо загартувало мене, показало, що потрібно більше працювати, щоб прогресувати. Повернувшись до зовсім нового колективу в РВУФК, мені потрібно було адаптуватися з нуля, багато працюючи. І футбольний Бог нагородив мене, тоді я отримав виклик у збірну до Петракова. Це все плоди щоденної роботи.
Олександр Петраков. Фото: УАФ
«На жаль, я не дочекався Ротаня в Олександрії»
– Ви вже пробували сили серед професіоналів. Чому не вийшло пробитися в ФК Олександрія? Тренерський штаб давав такий шанс?
– ФК Олександрія – для мене це просто смак професійного футболу.
– Зараз, дивлячись на команду Ротаня, не жаль, що не дочекалися Руслана Петровича?
– На жаль, я не дочекався Ротаня, але я вдячний тим тренерам, які повірили в мене. Розійшовся з ними я не в дуже добрих стосунках, але це життя, тому сподіваюся, що в повсякденності це все вирішиться з часом.
– У Першій лізі грає ЮКСА, а ви ж цей клуб застали ще до слави. Які враження залишилися?
– Я був вражений умовами в ЮКСА, але там також є своє підводне каміння зі сторони керівництва. Тому хай це буде просто досвід.
– Чому ненадовго затрималися і в тому ж Локомотиві Лазоренка?
– На той момент я був не в кращих кондиціях, тому Лазоренко не бачив мене у своїй структурі гри. Ми вирішили, що для мене знайти іншу команду буде кращим варіантом, аби отримувати ігровий час. Для мене Локомотив – це був також хороший досвід у професійному футболі.
– Як у вашій футбольній долі з'явилися ДЮСШ Ніка та Rebel?
– Мені потрібно було знайти команду де я буду найбільш ефективним та корисним. Мені порекомендували приєднатися до Ніки, бо тут дуже амбітний проект та тренер з сучасним баченням футболу. Приєднавшись, я одразу зрозумів, що я хочу грати в такий футбол, який ставить Максим Миколайович Демський.
«Може, я стану ще одним Джеймі Варді»
– Які сподівання покладаєте на подальшу співпрацю з клубом?
– Надіюсь, що буду корисним на полі та з середини колективу. Ми хочемо перемагати в кожному матчі, тому потрібно успішно завершити чемпіонат аматорів. Це підготовка перед ще одними випробуваннями, які чекають нас у другій лізі.
Ми ставимо перед собою найвищі цілі, а моя задача забивати та віддавати передачі заради перемог.
– У вас один із наймолодших головних тренерів в чемпіонаті України. Як працюється з Демським?
– Демський для мене – це щось нове та сучасне, він також прогресує разом з нами. Я вірю в те, що в подальшому в нього буде можливість спробувати свої сили у вищому дивізіоні не тільки України, а і Європи. Я дуже задоволений його підходом до своєї справи та команди. Напевно, що в плані футбольних знань він вклав і вкладає в мене найбільше. Він розуміє та підтримує мене в деяких життєвих ситуаціях та футбольних.
– Які цілі ставите перед собою в футболі?
– Мій вік ще дозволяє мені поставити перед собою цілі пограти у Лізі Чемпіонів, але я реаліст, тому найближчий план – прогресувати та вигравати подальші матчі. Може, я стану ще одним Джеймі Варді 😂.
Довідка «УФ»
Сайт «Український футбол» за підсумками кожного місяця визначає найкращих у всіх лігах чемпіонату України з футболу.
Наші герої квітня 2025 року:
- найкращий гравець і тренер в УПЛ: Владислав Велетень (Колос) і Руслан Костишин (Колос) в оцінках наших експертів
Наші герої березня 2025 року:
- найкращий гравець і тренер в УПЛ: Віталій Буяльський (Динамо) та Руслан Ротань (ФК Олександрія)
Наші герої жовтня 2024 року:
- найкращий тренер в Першій лізі: Патрік ван Леувен – Металіст 1925
- найкращий гравець в Першій лізі: Олексій Литовченко – ФК Кудрівка
- найкращий тренер в Другій лізі: Віктор Бицюра (ФК Олександрія-2)
- найкращий гравець в Другій лізі: Вадим Страшкевич – Гірник-Спорт (Горішні Плавні)
- найкращий гравець в ААФУ: Тарас Червонецький – Дністер (Заліщики)
Наші герої вересня 2024 року:
- найкращий гравець і тренер в УПЛ: Олексій Гуцуляк (Полісся) і Руслан Ротань (Олександрія) в оцінках наших експертів
- найкращий тренер в Першій лізі: Володимир Сисенко – СК Полтава
- найкращий гравець в Першій лізі: Валерій Восконян – СК Полтава
- найкращий гравець в Другій лізі: Максим Татаренко – ФК Чернігів
- найкращий тренер в Другій лізі: Іван Федик – Рух-2 (Львів)
- найкращий гравець в ААФУ: Ростислав Бабич – Атлет (Київ)
Наші герої серпня 2024 року:
- найкращий гравець в УПЛ: Ігор Краснопір – у розповіді його перших тренерів та в інтерв’ю «УФ»
- найкращий тренер в Першій лізі: Олександр Чижевський – Агробізнес (Волочиськ)
- найкращий гравець в Першій лізі: Максим Войтіховський – Агробізнес (Волочиськ)
- найкращий тренер в Другій лізі: Володимир Ковалюк – Пробій (Городенка)
- найкращий гравець в Другій лізі: Богдан Оринчак – Пробій (Городенка)
- найкращий гравець в ААФУ: Павло Пастухов – Агротех (Тишківка)
