Віталій Пономарьов: «Рух переважав Шахтар у всіх компонентах. Навіть у повних складах мали два гольові моменти»
27718 
У минулому сезоні Рух боровся за виживання, а цього року стартував в УПЛ із трьох перемог поспіль. Серед скальпів молодої львівської команди – учасники єврокубків, Ворскла та Зоря, а також непросте Полісся. У восьмому турі Рух відібрав очки у чинного чемпіона Шахтаря – 1:1. Із Кубку України команда вилетіла лишень через курйозний автогол у матчі проти Олександрії.
Чим не привід поговорити із головним тренером команди-сенсації цього сезону УПЛ? Редактор сайту «Український футбол» Андрій Піскун поговорив з Віталієм Пономарьовим про наступне:
- Чи вплинула ротація на результат кубкового матчу і як підтримали Сапугу після автоголу?
- Чи здивував чимось Шахтар та завдяки чому вдалося зіграти внічию?
- Чому у ван Леувена не виходить побудувати яскраву гру у Шахтарі, як це було в Зорі?
- Чому ВАР не є спасінням для українського футболу?
- Відповідь Циганику, на його звинувачення у бік Руху.
- Яку ціль поставив перед Рухом Григорій Козловський?
- Чи варто нам очікувати ще новачків?
- Як Сапуга сприймав чутки навколо інтересу до нього Шахтаря та Динамо?
- Чому найкращий легіонер УПЛ минулого сезону Таллес так мало відзначається результативними діями?
- Яка найкраща команда України прямо зараз (спойлер: це не Динамо і не Шахтар)?
- Який тренер в УПЛ та за кордоном найбільше імпонує Пономарьову?
- Чи правда, що навантаження у Пономарьова на рівні Лобановського?
- У чому проблема Мудрика?
- Топ-5 найкращих гравців УПЛ від Пономарьова.
«Рух не буде підлаштовуватися під жодного суперника, а буде дотримуватись своїх принципів гри»
– Віталію Юрійовичу, почнемо нашу бесіду з останнього матчу Руха у Кубку України проти Олександрії (0:1). Наскільки сильно ротація у вашій команді вплинула на результат?
– Я не згоден з цією думкою, що ротація вплинула на результат. Всі наші хлопці працюють на тренуваннях на максимумі і кожному з них потрібно давати шанс себе проявити. У команді дуже виросла конкуренція, у порівнянні з літніми зборами. Що стосується гри, то забий ми свої моменти – перемога була б за нами. Наша поразка сталася через курйозний автогол, а не через ротацію. Сьогодні ми будуємо команду і потрібно розуміти, з ким нам рухатись далі.
Фото: ФК Рух
– На післяматчевій прес-конференції ви казали, що підтримали Сапугу після автоголу. Що ви йому сказали?
– Його підтримала вся команда, включаючи тренерський штаб. Я сказав йому, що це не технічний брак, а просто нещасний випадок. Таке може статися будь з ким на останній секунді матчу. Марко – відповідальний хлопець, він повинен залишити цей момент позаду, не думати про нього і впевнено рухатись вперед. У пропущеному голі немає його вини.
– Давайте повернемось трохи назад. Завдяки чому вам вдалося відібрати очки у чемпіона – Шахтаря, як налаштовували команду на матч?
– Коли я почав працювати з командою, то відразу сказав, що ми не будемо підлаштовуватися під жодного суперника, а будемо дотримуватись своїх принципів гри. Насамперед – це агресивний футбол. Звичайно, ми вивчаємо суперників та аналізуємо їх дії, але своїм принципам ми зраджувати не будемо.
Наше першочергове завдання – створити боєздатну команду із молодих футболістів. Тому Рух повинен грати в сучасний футбол.
– Шахтар вас чимось здивував чи ви були готові до такої гри «гірників»?
– Донецька команда мене абсолютно нічим не здивувала. Ми переважали суперника у всіх компонентах. Навіть у повних складах ми мали два гольові моменти. Рух грав дуже агресивно. Практично весь матч ми домінували на полі, маючи перевагу по кількості ударів, створеним моментам та у володінні м’ячем.
– Помітив, що гравці Руху не боялись бити здалеку, чому підтвердження шедевральний гол Слюбика. Це була ваша установка чи імпровізація?
– На тренуваннях ми завжди відпрацьовуємо дальні удари і акцентуємо на цьому увагу. Мене дивує, що дальні удари дуже рідко використовують в нашому чемпіонаті. На мою думку, їх потрібно використовувати частіше, тому що це ефект несподіванки. Якщо у футболіста добре поставлений дальній удар, то цим потрібно користатися.
– Чи задоволені ви нічиєю з Шахтарем, зважаючи на те, що у Руха було більше моментів та ви грали у більшості?
– Звичайно, хотілося перемогти, але з кожним таким матчем ми перемагаємо у психологічному плані. Таким чином створюється команда і у молодих хлопців закаляється характер. Наша молодь хоче перемагати у кожному матчі і це дуже важливо у психологічному плані.
– Чи обіцяв президент за відбір очок у Шахтаря підвищені преміальні?
– Нічого особливого не було. У нас завжди є преміальні і мотивація перемагати.
«Я не прихильник ВАРу. Із системою відеоповторів футбол втрачає свою ідентичність та видовищність через постійні зупинки»
– Шахтар зараз не радує результатами, багатьом уболівальникам не подобається, як ван Леувен міняє стиль гри «гірників» на більш вертикальний. Чому у Патріка не виходить показувати у Шахтарі таку яскраву гру, як у Зорі?
– Тренеру потрібно давати час. Згадайте, як у минулому році Вернидуб майже подав у відставку, коли не було результату у Кривбаса. Але всім зрозуміло, що це класний тренер, і сьогодні ми бачимо, яку сильну команду він збудував у Кривому розі.
Якщо Шахтар взяв ван Леувена, то йому треба дати час. За короткий період дуже важко перебудувати команду під себе. Футболісти повинні звикнути до вимог тренера. Тому стосовно ван Леувена не треба поспішати з передчасними висновками.
– Ван Леувен сказав, що матч зламало смішне вилучення Ракицького. Що ви можете йому відповісти?
– Якщо б не було ВАРу, то ніхто б Ракицького у цьому моменті не вилучив. Але на повторі було чітко видно, що якби Квасниця вчасно не прибрав ногу, то могла бути дуже серйозна травма. Тому вилучення однозначно справедливе. Також я вважаю, що Пастух забив чистий гол, ніякого офсайду там не було, але ВАР промовчав. Мені цікаво, як вони визначили положення поза грою.
Скажу чесно, я не прихильник ВАРу. Із системою відеоповторів футбол втрачає свою ідентичність та видовищність через постійні зупинки. Раніше футбол був більш жорстким і яскравішим, а зараз боїшся кожного свистка арбітра, коли він біжить до ВАРу. Були неоднозначні моменті у матчі Руха з ЛНЗ, коли суперник наступив на ногу нашому гравцеві та у матчі Оболоні з Поліссям, але арбітри приймали незрозумілі рішення після перегляду ВАР.
Вилучення Ярослава Ракицього у матчі з Рухом. Фото: ФК Рух
– Зараз, навіть з ВАРом, дуже часто критикують суддівство, той же Вернидуб, Григорчук, Ротань. Ви, як колишній арбітр, як можете оцінити суддівство в УПЛ?
– Я думаю, що наших арбітрів ВАР заплутав ще більше. У суддівстві завжди були, є і будуть спірні моменти. Раніше рефері пропускались людських помилок, а тепер система ВАР їх ще більше заплутує.
Раніше на деякі моменти не звертали уваги, а зараз інколи доходить до смішного: незрозумілі пенальті та вилучення. Тому я проти ВАРу. Можна лише використовувати цю систему, щоб визначати, чи пересік м’яч лінію воріт, цього буде цілком достатньо.
– Ігор Циганик в ефірі своєї авторської програми сказав, що в гості до Львова бояться їздити команди, натякаючи на упередженість арбітрів до Руха, у тому числі через ваше суддівське минуле. Що можете йому відповісти?
– Мені навіть не хочеться коментувати його безпідставні звинувачення. Щоб когось звинувачувати, треба спочатку взяти дітей у третьому класі, виховати їх і довести до юніорських і молодіжних збірних, а потім щось говорити. Ви ж самі бачите, як люди реагують на його звинувачення. Циганика не підтримав ніхто! Всі все розуміють – що це замовний випад на адресу Руха.
– Власники клубів УПЛ хочуть зробити дії арбітрів більш відкритими – щоб вони після матчів коментували спірні епізоди. Як ви, як колишній арбітр, до такого ставитесь?
– Я не думаю, що це сильно допоможе нашому футболу. Говорити можна багато, але епізод вже зіграний. Сьогодні є рішення Комітету арбітрів по нашому матчу з ЛНЗ, але не можна сказати, що воно правильне.
«Хочеться бути якомога вище, але наша ціль – спочатку створити команду, яка у майбутньому змагатиметься за найвищі місця»
– Рух під вашим керівництвом відбирав очки у всіх грандів. У минулому сезоні ви зіграли 1:1 з Динамо, тепер – з Шахтарем. Яка із цих нічиїх для вас цінніша?
– Для нас цінний кожен матч. Дуже важливо, щоб хлопці не боялись грати у агресивний футбол. Крім цього, матчі з грандами важливі у психологічному плані. У Руха дуже хороша молода плеяда футболістів, які можуть досягнути високого рівня і потрапити до національної збірної. Для їх становлення важливо відбирати очки у таких команд, як Динамо та Шахтар.
– У минулому сезоні Рух боровся, щоб вибратися із зони перехідних матчів, а у цьому знаходиться на лідируючих позиціях. Завдяки чому стався прогрес?
– Я почав працювати з першою командою, коли Рух був у нижній частині таблиці, і нам потрібно було вирішити першочергове завдання – зберегти прописку в УПЛ. Я б особливо не говорив, що цього сезону ми будемо боротися за високі місця. Звичайно, хочеться бути якомога вище у турнірній таблиці, але наша ціль – спочатку створити боєздатну команду, яка у майбутньому буде змагатися за найвищі місця.
Чому стався прогрес? Я знаю цих хлопців дуже давно, вони у мене грали в U-19, ми два роки ставали чемпіонами. Футболісти знають мої вимоги, тому проблем з адаптацією не було.
– Можливо, Григорій Козловський ставив перед Рухом якесь конкретну завдання?
– Дуже добре, що він розуміє, що не потрібно поспішати. Він хоче, щоб ми з цих хлопців створили боєздатний колектив. Навіть, якщо ми будемо точково продавати футболістів, то все одно можна створити конкурентну команду на найближче десятиріччя. Не забуваймо, що у нас працює академія, тому сподіваюсь, що і звідти буде надходити якісне посилення для першої команди.
Григорій Козловський. Фото: ФК Рух
– Григорій Козловський часто спілкується з командою?
– Григорій Петрович часто буває на тренуваннях, він в курсі всіх справ. У нас хороша комунікація із засновником клубу і менеджментом.
«Ми пояснювали Сапузі, що йому спочатку треба стати лідером Руху. Тому що можна перейти в Шахтар, Динамо чи іноземний клуб ‒ і не грати»
– Ви задоволені комплектацією команди? Трансферне вікно вже закрите, але можливо варто чекати підписання вільних агентів?
– Мене дуже тішить, що молоді футболісти склали дуже серйозну конкуренцію в Руху. Але не буду приховувати, що я хотів би підписати під нашу модель гри ще двох-трьох українських футболістів молодого віку. Але загалом я задоволений тими хлопцями, що є в команді – у нас дуже великий ресурс. Їм треба давати шанс і з ним можна виховати топових гравців.
– Тобто, до зими новачків не чекати?
– Взимку також великої трансферної кампанії в нас не буде.
– А хто ті два-три гравців, за якими ви слідкуєте?
– Прізвища я називати не буду. Це українські гравці з клубів УПЛ. Їм не більше 23-х років. Сьогодні я не бачу сенсу брати футболістів старшого віку.
– Чому тоді до команди повернули 28-річного легіонера Плюмана, адже на його позиції у Руха є талановиті Квасниця та Теслюк, а також інший легіонер – Таллес Бренер?
– Плюман грає «десятку», до того ж, на сьогоднішній день, не всі молоді гравці Руха можуть давати результат та грати стабільно . Ми його повернули влітку і на зборах я, чесно кажучи, не думав, що наші молоді гравці зможуть скласти таку шалену конкуренцію. Саме тому ми повернули Плюмана. Сьогодні інша ситуація. Мене дуже тішить, що за цей час, Теслюк, Пастух, Олег Федор склали серйозну конкуренцію гравцям, які допомогли Руху у минулому сезоні зберегти прописку в УПЛ.
– Давайте поговоримо про вашу молодь. Поясніть, в чому феномен Квасниці, який цього сезону став справжнім відкриттям чемпіонату?
– Він був на провідних ролях у U-19, допоміг Руху перервати гегемонію Динамо і Шахтаря на юнацькому рівні. Зараз потроху ми його почали вводити в основний склад першої команди. Ілля досить перспективний та хороший гравець, але йому ще треба дуже багато працювати, щоб дорости до стабільного рівня УПЛ. Я б не видавав багато авансів Квасниці, Сапузі, Слюбику чи ще комусь. Роботи ще дуже багато.
Ілля Квасниця. Фото: ФК Рух
– Наскільки важко відбувається перехід із юнацького до дорослого футболу? Можна згадати юнацьку збірну України, яка стала чемпіоном світу, але далеко не всі з того складу змогли знайти себе у дорослому футболі.
– Це складний процес. Дуже велику роль у переході в дорослий футбол відіграють три складових – психологія, характер і відношення самих гравців. Деякі гравці, які досягли успіху в юнацькому футболі, перестають над собою працювати, їх все влаштовує. Але щоб заграти на дорослому рівні потрібно працювати над собою ще більше.
– Ви казали, що молодь Руху може дорости до збірної України. Хто з ваших підопічних зараз найближче до першої команди?
– Я би не хотів когось виокремлювати. У нас дуже багато талановитої молоді з хорошими якостями, і за півроку можуть вистрелити ще футболісти. Я зі своїм тренерським штабом буду й надалі їх розвивати, щоб вони не розслаблялись і викладались на максимум, а хто з них доросте до збірної – життя покаже.
– Минулого сезону було багато чуток, що Сапугою цікавляться Шахтар та Динамо. Як ці розмови впливали на молодого хлопця?
– Ми з ним працювали і пояснювали, що йому спочатку треба сформуватися як футболісту і стати лідером Руха. Тому що можна перейти в Шахтар, Динамо чи іноземний клуб, а потім не грати. Невідомо, чи це було б правильне рішення, якби він кудись перейшов. Коли Сапуга стане справжнім лідером Руха, тоді вже можна буде розглядати пропозиції.
– Чи була по ньому якась конкретика від Шахтаря, Динамо чи інших клубів?
– Багатьма нашими футболістами цікавляться клуби, але щоб по комусь була конкретна пропозиція, я не чув.
«Зараз у команді з’явилась серйозна конкуренція, тому Таллесу треба більше працювати над собою»
– У Руху потужна Академія. На кого нам потрібно звернути увагу із U-19, хто в перспективі може підсилити першу команду?
– По-перше, це ті хлопці, які дебютували у першій команді минулого сезону – Андрій Столярчук, Андрій Кітела, а також Назар Касарда, Олег Федор, Євгеній Пастух, Андрій Столярчук. Ці хлопці сьогодні лідери – U-19. Думаю, з часом вони зможуть закріпитись в основній команді.
– Таллес минулого сезону був визнаний найкращим легіонером УПЛ, але у цьому – у нього лише один асист. У бразильця спад чи є якісь інші фактори його низької результативності?
– У мене немає улюбленців. Зараз, завдяки молодим футболістам, у команді з’явилась серйозна конкуренція тому Таллесу треба доводити та більше працювати над собою, щоб відвоювати місце в основному складі. У минулому році в нас не було такої конкуренції. Я нині задоволений всіма футболістами, вони дуже добре займаються на тренуваннях.
– Чи не бояться ваші легіонери грати в Україні під час війни?
– У цьому плані немає жодних проблем.
– Вони будуть готові поїхати у Дніпро?
– Так. У минулому році ми їздили в Одесу, де також не зовсім спокійно. Наступного туру ми їдемо в Кривий Ріг. Все нормально, наші легіонери – нормальні хлопці, з ними нема ніяких проблем.
– Матч Руха проти Дніпра-1 був перенесений через участь суперника у єврокубках. Як ви ставитесь до переносів?
– Негативно. Вся Європа грає два дні на третій, три дні на четвертий, тому нам також треба грати згідно календаря. Його не можна постійно міняти і переписувати під себе. Це також впливає і на команди, які не грають в єврокубках – одні мають п’ять матчів в активі, інші – вісім. Це неправильно.
– Назвіть найкращий та найгірший матч Руху цього сезону, на вашу думку?
– Ми досить якісно зіграли зі всіма учасниками Єврокубків – перемогли Зорю (2:1) та Ворсклу (4:1), здобули нічию з Шахтарем (1:1). Також обіграли непросте Полісся (1:0).
Єдиний провальний матч у всіх аспектах був з ЛНЗ (1:2). Думаю, на сьогоднішній день нашій команді буде бракувати стабільності. А клас команди визначається саме стабільністю.
– А чи не було проти ЛНЗ у ваших гравців недооцінки суперника, адже до цього матчу Рух не знав гіркоти поразок?
– На свідомому рівні такого не було, можливо, у когось з гравців на підсвідомому. Хоча всі хлопці професійно відносяться до своїх обов’язків. У провальній грі з ЛНЗ винні всі: починаючи від мене з тренерським штабом, і закінчуючи футболістами.
«Думаю, Кривбас зможе поборотися за чемпіонство цього сезону. Вернидуб зібрав хорошу команду і поставив їй гру»
– Проти кого з українських команд вам найцікавіше грати у футбол?
– Мені подобаються команди, які грають в атакуючий футбол. Цікаві матчі були проти Динамо і Шахтаря. У наступному турі на нас чекає дуже складна гра з Кривбасом. На мою думку, криворізька команда сьогодні найсильніша в чемпіонаті України. На даний момент Кривбас показує якіснішу гру, чим Шахтар та Динамо.
– Як гадаєте, Кривбас зможе поборотися за чемпіонство цього сезону?
– Думаю, що так. Вернидуб зібрав хорошу команду і поставив їй гру. Головне, щоб Кривбас вистачило на всю дистанцію.
– Хто вам імпонує з тренерів УПЛ?
– На мою думку, дуже солідним тренером є Луческу. Він це довів своєю роботою у Шахтарі і у першому сезоні з Динамо виграв чемпіонство. Так, сьогодні у нього не все виходить в київському клубі, але проблему треба шукати всередині колективу.
Також мені подобається робота Вернидуба, Григорчука та Скрипника. Вони дуже якісні тренери.
Мірча Луческу. Фото: Оксана Васильєва
– Назвіть топ-5 найкращих гравців УПЛ прямо зараз?
– На перше місце я поставлю Судакова. Другий – Ванат, мені подобається цей нападник. Третім буде Піхальонок. Четвертий – Степаненко, Шахтар з ним і без нього – це дві різні команди. П’ятий – бомбардир Руха Климчук.
– Ця п’ятірка вже переросла рівень УПЛ?
– Я так не думаю, їм ще потрібен час, окрім Степаненка, адже це ветеран. Можливо, ще Піхальонок готовий, але Судаков і Ванат – це молоді футболісти, яким треба зростати та набиратись досвіду в Україні. Зараз вони ще не готові гравці.
– Як і Мудрик? На нього покладалися дуже великі аванси в Челсі після трансферу за 70 мільйонів, але поки у Михайла не виходить себе проявити у лондонському клубі.
– Йому треба якнайшвидше адаптуватись до вимог АПЛ. Якщо тебе купляють за 100 мільйонів, то треба одразу грати. На Мудрика зараз великий психологічний тиск, тому йому треба справитись. Думаю, психологія – це найголовніша проблема Михайла.
«Фергюсон для мене еталон тренера, Зараз мені подобаються Гвардіола, Клопп»
– Давайте поговоримо трохи про вас. Який ви тренер: більше автократ чи демократ, суровий чи спокійний?
– У мене змішаний стиль. Я демократичний та гнучкий тренер, але в моїй команді повинна бути дисципліна на першому місці. Без дисципліни неможливо досягнути результату.
– Чутками земля повниться, що в вас тренування за інтенсивністю та навантаженнями найближчі до Лобановського серед усіх тренерів УПЛ. Правда чи брехня?
– Я не знаю, які у Лобановського були навантаження, а тільки чув про це. Він бачив футбол наперед. Щоб грати в інтенсивний футбол, потрібно так і тренуватися. Гравці не можуть тренуватись без навантажень, а потім вийти і зіграти інтенсивну гру. Основну роль у футболі відіграють індивідуальності, але все одно перемагає команда. Хтось повинен робити чорнову та об’ємну роботу, тому всі футболісти повинні бути підготовленими.
У мене такі навантаження, як того вимагає сучасний футбол, я не можу назвати їх надприродними. Ви ж бачите, з якою інтенсивність грають у топових чемпіонатах, я не думаю, що там прості навантаження.
Слава Богу, у нас на базі є всі можливості для повноцінного відновлення. Це також важлива складова, бо без потрібної інфраструктури, я не впевнений, що давав би такі навантаження.
– Ви вже згадували українських тренерів, гра чиїх команд вам імпонує, і від чиєї роботи ви кайфуєте з іноземних тренерів?
– Найбільше мені подобався як тренер, менеджер та управлінець – Алекс Фергюсон. Він для мене еталон тренера. Зараз мені подобається Гвардіола. Він з будь якою командою та гравцями не відходить від своїх принципів, йому в будь-якому колективі вдається побудувати якісну гру.
Також відзначу Клоппа. Його Ліверпуль грає в інтенсивний футбол, вмикаючи пресинг та контрпресинг. Хочеться, щоб Рух також грав з такою інтенсивністю.
– Не намагались поїхати на стажування до Гвардіоли чи Клоппа?
– Було б цікаво, але зараз просто немає часу. Навіть влітку була маленька пауза між чемпіонатами і потрібно було готувати команду. Звичайно, треба вчитись і розвиватись, тому що футбол не стоїть на місці: тактичні моменти і швидкість завжди будуть зростати.
– Яка у вас тренерська мрія чи мета?
– Я хочу, щоб моя команда розвивалась і досягала результату. Якщо в нас все буде виходити, то у Руха будуть трофеї. Багато хлопців, включаючи Слюбика, я веду з третього класу, ми 12 років працюємо разом. З ними ми двічі ставали чемпіонами в U-19, пошуміли в Юнацькій лізі УЄФА, вибивши Галатасарай та Інтер та дійшовши до 1/8 фіналу, зараз дійшли до першої команди. Будемо й надалі рухатись вперед.
– Гімн Ліги чемпіонів на тренерському містку Руха хочете почути?
– Звичайно. Кожен тренер про це мріє. Це шалена мотивація працювати, не покладаючи рук.
